Рус Укр
Том Сміт, Editors: «Із часом наші задуми стануть зрозумілі»
Том Сміт, Editors: «Із часом наші задуми стануть зрозумілі»

Ми зустрілися, аби поговорити про твою нову платівку — вже п’яту, і це прекрасно — під назвою «In Dream». Як би ти описав цей етап свого життя?

Це наш п’ятий альбом, як ви вірно зазначили. Отже ми вже 10 років у справі. Здається, це другий запис у новому складі. Тому, з багатьох причин, немає відчуття, що це п'ята робота, є лише свіжість.

Тим паче цікаво коли ви почали писати пісні, коли замислилися над новим альбомом? Ви почали писати його, коли ще промотували попередній, «The Weight Of Your Love»?

Так, і процес пішов легко і швидко. Більшість пісень розпочав я, далі ми допрацювали скелет, ну а потім записали, наприкінці минулого — початку цього року.

Немає відчуття, що це вже наш п’ятий запис, є лише свіжість

Дуже помітні зміни у саунді. Цей альбом більш електронний, із такими, німецькими інтонаціями…

Для мене це наче послідовник нашого третього альбому, який теж був електронним, ось тільки новий запис простіший для розуміння. Прямий біт став ще прямішим. Ми продовжуємо досліди. Ми взагалі любимо електронну музику, гратись із клавішними і синтезаторами. Це значний стрибок убік від попередньої платівки, але, гадаю, той запис узагалі лишиться у нашій пам’яті дивацьким, враховуючи все, через що ми пройшли, доки створювали його.

Той альбом просто мусив бути гітарним. На тому етапі важливо було довести самим собі, що ми справжній бенд. Особливо після того, як гурт фактично розпався і почав усе наново. Тож я ціную відгуки в дусі «о, вони повернулись до синтезаторів» і так далі — з часом наші задуми стануть зрозумілі.

Які враження лишила співпраця з Рейчел Госуел з гурту Slowdive?

Ну, ми фани Slowdive і у нас чимало спільних друзів. Кілька разів зависали разом, чули, що і Рейчел наша прихильниця. Свого часу ми хотіли залучити жіночий голос у наші пісні, пробували кілька разів, але нічого не виходило. Тож коли ми дізнались, що Рейчел любить нашу музику, то просто спитали: «Може, тобі буде цікаво як-небудь зазирнути до нас на репетицію, потусуватись, а там буде видно?» Ми тоді поїхали у Шотландію, і вона з нами, попили трохи джину, вона це любить…

А хто ж не любить.

Авжеж. У мене тоді було кілька ідей для пісень. І вони були наче такими, що можна було співати дуетом. Таке було відчуття. Але поки не спробуєш, не будеш знати. Треба було трохи підігнати тексти тут і там. Отже в альбомі є схожа на дует пісня «The Law». Є ще одна спільна, «Oh My World», іде бонусом, там Рейчел побільше. І ще в двох моментах альбому Рейчел співає бек-вокали.

Тож Рейчел стала таким собі додатковим кольором у, знаєш, звуковій палітрі альбому. Я багато думав про той альбом R.E.M., де — раптово, коли ніхто не чекав — п’ять чи шість пісень виконує леді з B52, і вона просто… знаєш… вона просто… я не знаю, мені дуже сподобалось, люблю, коли гурту додають щось нове.

У нашому радіошоу ми вже зіграли купу треків з альбому. Першим був «No Harm». До альбому ви видали його у добірці лейблу в якості секретного треку. Чому секретного?

Так, це був такий цікавий, незвичний спосіб видати цей трек, адже це не радіо-сингл. Це не «бабамс тидищ опа» — не така пісня, що виникає одразу. Це трохи інше, знаєш. Половина альбому така, доволі прямолінійна, навіть заграє з поп-музикою, а половина – ось як «No Harm», чи навіть «Marching Orders» і «The Law», про яку ми говорили. Ці пісні такі похмурі, трохи загрозливі, а ще мінімалістичні і розкривають нас з іншого боку.

Тож ми почали з того, що сховали цей трек ось так, для фанів, аби заявити про себе, змусити людей говорити про нову музику Editors інакшим чином, аніж «О, ви чули новий сингл Editors?»

Ми хотіли змусити людей говорити про нову музику Editors інакшим чином, аніж «О, ви чули новий сингл Editors?»

Озираючись на минуле, це ваш ювілейний рік – вам 10 років! І як ви почуваєте себе, позаду такий вражаючий шлях…

Добре, почуваємось чудово, приємно все ще бути у грі. І я пишаюся нашим, так би мовити, довголіттям. Все ще писати музику — о, це чудово. Коли наш менеджмент нагадав нам про річницю, мені у відповідь хотілося лише знизати плечами, цинічно пожартувати і нічого не святкувати, навіть не говорити про це. Бо у нас новий альбом і це, як мені здається, набагато важливіше.

Мені завжди набагато цікавіше те, що попереду, все нове. Тому я стриманий щодо минулого. Втім, маю визнати, що коли я сказав нашим фанам про річницю, їхні спогади і відверті коментарі про те, якими вони були до того першого альбому і що він їм дав, і що вони й досі слухають його — це розчулило і розтопило моє серце. Так що гаразд, я поспішив із цинізмом. Так чудово чути від людей, як багато значать для них наші перші записи, хоча і трохи ніяково.

Тож до кінця року на вас чекає лише тур, тур, тур.

Тур, тур, тур аж до Різдва. А наступного року нас чекає багато виступів на фестивалях, адже цього року ми їх попропускали. Яким буде наступний етап для гурту — не знаю. Ми переживаємо захопливі часи просто зараз.

Що ж, успіхів! Сподіваюсь, отримаєте задоволення від туру.

Дякую!

Аудіоверсія інтерв'ю, а також свіжі треки Джеймі Вуна, The Maccabees, Stealing Sheep, Zomby, Rudimental ft. MNEK, Lxury & LA Priest, Letherette — у новому випуску радіошоу The Selector за підтримки British Council. Слухай The Selector на aristocrats.fm щочетверга та щосуботи о 20:00.

В тему
Точка пересечения: «Вагоновожатые» и SINOPTIK
Точка пересечения: «Вагоновожатые» и SINOPTIK
Нино Катамадзе: «Иногда приходится забывать о себе и согревать других»
Нино Катамадзе: «Иногда приходится забывать о себе и согревать других»
Иван Дорн — о новой джазовой программе
Иван Дорн — о новой джазовой программе
Андрей Хлывнюк: о рок-н-ролле и людях
Андрей Хлывнюк: о рок-н-ролле и людях
Всего 1 коментарий Написать комментарий
Аліна Петлюк
1
Аліна Петлюк
27 Октября в 22:09 2015
Ох і вмієте ви змусити слухати правильну музику. Фейсбук, інтерв'ю, "На игле". Не певна, що це моя музика. Може, я до неї ще не доросла. Але No harm просто за межею. Хочеться затамувати подих, коли її слухаєш...