Гуртам, як і раніше, потрібні хороші фото. Артистам варто бути обережними з тим, що люди бачать, так само, як і з тим, що люди чують.
Ніхто не хоче мати погані фото. Та є купа гуртів, в яких немає грошей на хороші. Тому не може бути один тариф для всіх. Потрібно бути гнучким, і ця гнучкість залежить від того, наскільки сильно ти хочеш фотографувати.
Є фотографи вищого рівня, ніж я, які знімають за більші гроші тих артистів, які їм, можливо, і не подобаються. Проте, щось інше вони можуть зняти безкоштовно. Я не люблю фотографувати те, що мені не до вподоби — просто не думаю, що можу щось додати. Зйомками артистів я заробляю достатньо, аби займатися власними проектами, та це не великі гроші.
Наприкінці 80-х і на початку 90-х я щороку знімав один фестиваль у Франції. Коли друкували репортаж, то використовували лише один знімок, за який платили біля 40 фунтів, але фестиваль був чудовий — хороша організація, прекрасні артисти. Там я бачив, як Einstürzende Neubauten грали для ста чоловік, бачив Бо Діддлі — він чудовий. Я їздив на фестиваль заради цього, хоча, думаю, витратив на плівку більше, ніж заробив.