Фестиваль Tauron Nowa Muzyka: як два ентузіасти привозять до Катовіце актуальних артистів

,

18 января 2019

623

0

Tauron Nowa Muzyka — літній фестиваль, завдяки якому за 13 років у невеличкому польському місті Катовіце виступили Autechre, Squarepusher, Flying Lotus, Arca, Roisin Murphy, Kamasi Washington, James Holden, The Cinematic Orchestra, Fever Ray, Nightmares on Wax, Bonobo, Ben Frost, Jlin, DJ Krush, Prefuse 73, Jamie Lidell, Amon Tobin, William Basinski, Jordan Rakei, Son Lux, Sampha та багато інших артистів, несподіваних для цих широт.

Протягом трьох-чотирьох днів на шести фестивальних сценах звучить електроніка експериментальна і танцювальна, сучасний джаз, сучасна класика і навіть хіп-хоп. З лайн-апу 2019-го вже заявлені Kraftwerk із 3D-шоу, а також лайви Apparat, Rhye, GusGus, Jazzanova, Yves Tumor, Fatima Al Qadiri, Bjarki, Gaika та інших.

Усе це започаткували два Адами: Адам Поміан і Адам Годзєк. Я зустрічаюся з Адамом Годзєком на третій день фесту. На всіх сценах уже несуться виступи, а ми сидимо у великому прес-румі, розмовляємо про життя-буття організатора однієї з найцікавіших музичних подій східної Європи. З Адамом дуже легко і комфортно, здається це той тип, якого майже неможливо вивести з рівноваги. Саме таким і має бути організатор дійства на 10 тисяч глядачів і 70 артистів. Розмовляє він просто, доброзичливо і в своїй бейсболці нагадує замученого дорогою, але радого розмові водія-дальнобійника, нехай пробачить нас Адам за таке порівняння. Ну що ж, поїхали.

Катовіце

Я народився недалеко від Катовіце. Селезія — мій рідний регіон. Я живу тут, і все, що роблю, я роблю в першу чергу в Катовіце. До того ж місто нам дуже допомагає. Як бачите, фестиваль відбувається цілодобово у центрі, це не так просто зробити. У світі мало фестивалів, де вночі грають у центрі міста.

З музичної точки зору Катовіце вирізняється поміж інших польських міст, є тут особлива атмосфера. Два найбільших андеґраундних музичних фести країни проходять саме тут — це Tauron та OFF. Наприклад, у Варшаві немає жодного подібного, де було би менше мейнстріму, а більше андеґраундних речей.

More Music Agency

У нашій агенції More Music Agency постійно працює шість-сім людей. Чим ближче до фестивалю, тим більше людей підключається до команди. За два місяці нас стає 20, за місяць уже 30, а під час фестивалю — 50. Окрім Tauron Nowa Muzyka ми організовуємо концерти по всій Польщі. Наприклад, кілька тижнів тому робили Mouse on Mars у Вроцлаві. Також є івенти у Кракові, Варшаві, Гданську.

Son Lux. Фото Damian Kramski.
Arca. Фото Damian Kramski.
Sampha. Фото Radosław Kaźmierczak.

Бюджет фестивалю

Половину витрат чи навіть більше перекривають спонсори. У нас є два найбільших партнери: місто Катовіце і Таурон СА, велика енергетична фірма. Завдяки ним ми можемо дозволити собі шість сцен, 70 артистів. На початку, коли ми обходилися без них, це був фестиваль на півтори сцени та вісім артистів. Тоді можна було забукувати Амона Тобіна за тисячу євро, а зараз він коштує сто тисяч, чи Bonobo за п’ятсот євро, а зараз це 70 тисяч.

Є кілька менших комерційних партнерів типу Red Bull, місцеве пиво тощо. Решту маємо заробити з квитків. Якщо продаємо достатньо, то заробляємо, якщо ні — то ні. Бували роки, коли замість того, аби заробити, мали самі доплатити, раз було що й 50 тисяч євро.

То є важка робота впродовж року, продати цей фестиваль. Він не є таким очевидним для всіх, не те щоби кожен хотів на нього потрапити. Але нам вдається. Останні пару років у нас є 10–11 тисяч відвідувачів щодня.

Брендингу на території дуже мало. Дозволяємо лише невеличкі прапори, всі спонсорські логотипи робимо у нашому стилі — монохром. Наша аудиторія не любить, коли забагато брендингу різних кольорів. Спонсори нам довіряють і не втручаються.

Якщо шукати аналоги Tauron Nowa Muzyka Katowice, перше, що спадає на думку — Sonar у Рейк’явіку, у суперсучасному концерт-холлі Harpa. У Катовіце подібних до Harpa локацій аж чотири. Усі вони разом — це Культурна зона, територія, повністю відбудована за останні десять років для проведення великих конференцій, концертів. 

Особливої уваги серед об’єктів культурної зони вимагає будинок Польського Національного радіо NOSPR. Його спроектував і реалізував сучасний польський  архітектор Томаш Коніор, і це чи не найкращий концертний майданчик у всій східній Європі для класичних, експериментальних та джазових концертів. Саме тут проходить відкриття і закриття Tauron Nowa Muzyka, а в листопаді 2018-го організатори фесту привезли сюди Нільса Фрама.

Нільс Фрам. Фото Radosław Kaźmierczak.
Культурна зона. Фото Damian Kramski.

Музична програма

Від самого початку і впродовж усього існування фестивалю ми намагаємося показувати нову музику. І хоча це важко, ми дуже послідовні у пошуку чогось свіжого. Сила нашого фесту в розмаїтті: тут і джаз, і симфонічна музика і електроніка, і хіп-хоп, і ембіент. Наприклад, ми з другим Адамом вийшли з джазу. Починали з того, що робили джазові концерти, і маємо багато того джазу в серці. Але в останні 10–15 років модною є електроніка у широкому розумінні, не лише техно, а й Джеймс Холден, Бен Фрост. На нашому фесті багато електроніки, але це не фестиваль електронної музики.

До нас їдуть на сам фестиваль, не на хедлайнерів. Тут немає великих зірок. Хіба що минулого року була виняткова ситуація з Ройшин Мерфі — саме на неї прийшло страшенно багато людей. А традиційно у нас рівний і сильний лайн-ап. Люди є і на головній сцені, і на сцені Red Bull Music Academy, і на Carbon Stage. Кожен артист має своїх фанів.

Лайн-ап складаємо ми вдвох із Адамом, спираючись на свій смак. Вечорами сидимо на мейлах — Адам у себе, я у себе — і слухаємо різну музику за келихом доброго вина. Переписуємося з приводу того, хто видав новий реліз, що у того артиста цікавого, а що той лейбл випустив. Придумуємо, кого хотілося б запросити, складаємо список. Пошук музики — то є найприємніша частина роботи над фестивалем.

Fever Ray. Фото Radosław Kaźmierczak.

На початку, коли ми обходилися без спонсорів, це був фестиваль на півтори сцени та вісім артистів. Тоді можна було забукувати Амона Тобіна за тисячу євро, а зараз він коштує сто тисяч, чи Bonobo за п’ятсот євро, а зараз це 70 тисяч

Джеймс Холден. Фото Radosław Kaźmierczak.

Спочатку в списку може бути 200 артистів. Ми починаємо розмови з агентами, і ясно, що не всіх вдається забукувати. Хтось не може в наші дати, хтось уже грає на іншому фестивалі в Польщі, а хтось занадто дорогий. Так лишається близько сімдесяти.

У нас немає особливої квоти на польських артистів. Цього разу, наприклад, їх було набагато менше, ніж у попередні. І це тому, що просто ніхто цікавий не з’явився за минулий рік. Наприклад, сьогодні на головній сцені не було жодного польського музиканта, а бували такі роки, що кожен день головну сцену відкривали поляки.

Ми відкриті до артистів — якщо когось файного знайдемо в Україні, то запросимо. Цього року у нас виступають музиканти з усіх континентів, крім Антарктиди. Ми самі їх відшукали. Наприклад, є група з Ірану, з нею був дуже важкий букінг, складно отримували візи, дали запізно, довелося міняти квитки.

Виховання аудиторії

Ми довго над цим працювали. На першому фесті було півтори тисячі людей, потім дві, три, п’ять. Найважливіше — бути послідовним. Маєте задум, план і йдете за ним. Я знаю, що на наш фестиваль зараз не приїде 20 тисяч, бо в Польщі просто немає стільки аудиторії. На Тауроні ви не зустрінете випадкових людей, бо вхід не з дешевих, лайн-ап непростий. Приїдуть тільки ті, хто насправді хоче. І якось ми тих людей позбирали по всій Польщі. Можливо, вони виросли з нами. Є багато таких, котрі були на першому фестивалі і зараз приїжджають із сім’ями, з дітьми.

У нас дуже хороша публіка, ніколи нікого ми з фестивалю не випроваджували. Не зважаючи на те, що багато хто танцює до ранку, п’є і не лише — усі надзвичайно культурні. Ніколи не було жодного випадку агресії чи якоїсь неприйнятної поведінки. Хоча на польських фестах буває різне.

Зараз нам важливо достукатися до молодого покоління, долучити його. Тому з’являються такі артисти, як Mura Masa. Це не моя музика, вона для тих нових людей. Зараз вони приїхали на Mura Masa, потім роздивилися і знайшли для себе ще щось цікаве. Маю надію, що за рік приїдуть зі своїми знайомими. На майбутнє ми плануємо ангажувати артистів з розрахунком на молоду аудиторію.

Щороку ми продаємо кілька сотень квитків за кордон. 300–600 відвідувачів приїжджають зі Словаччини, Чехії, Італії, Португалії, Фінляндії. Іноземні гості частіше їдуть на артиста. Наприклад, коли у нас був Амон Тобін, багато людей приїхало з Чехії. Багато українців приїхали спеціально на Autechre.

Фото Damian Kramski.

Відносини з місцевими

Ми тут граємо голосну музику, і мешканці не те щоби в захваті. Було таке, що прийшло багато скарг від людей, які живуть біля зони фестивалю. Але ми з тими людьми весь час зустрічаємось, спілкуємось, і за роки існування фесту змогли домовитися — місцеві вже знають, що тихіше зробити не вийде, це треба просто пережити, але ми гарантуємо безпеку і порядок.

Коли щось іде не так

Фестиваль — це живий організм, і тут постійно щось відбувається. Наприклад, вчора була проблема у Франкфуртському аеропорті і до нас не долетіло десять артистів. Arca полетів в Іспанію і прилетів звідти, Varg летів трьома літаками через Варшаву. Nightmares on Wax не сіли в Катовіце, їхали на таксі з Варшави. Але то не страшні проблеми. Коли в тебе 70 артистів, щось подібне стається весь час.

А от концертом відкриття із Карлом Крейгом я не задоволений. На репетиціях наша диригентка підготувала оркестр, все було круто. А Карл приїхав зі своїм музикантом, він першокласний продюсер, але не диригент. Оркестр під його керівництвом прозвучав досить посередньо. Мені шкода, бо це був складний концерт, ми багато місяців над ним працювали, і жаль того часу і оркестру, бо не дуже добре вийшло у підсумку. Ми робили багато концертів у NOSPR, і цей вийшов найслабший, як на мене, хоча публіка лишилася задоволеною.

Фото Lucas Nazdraczew.
Фото Radosław Kaźmierczak.
Камасі Вашингтон. Фото Radosław Kaźmierczak.

Фестиваль 13 років тому і зараз

Дуже важливо бути послідовним. Яким ми вигадали собі той фестиваль, таким він і пройшов крізь багато років. Просто щороку з’являються менші цілі. Цього разу ми зробили нову сцену More Music Stage, запрошуємо сюди артистів із більш спокійними проектами та мультимедіа перформенсами. Бен Фрост, Джеймс Холден, Вольфганг Войт — усі вони цього року виступали тут.

Втома від музики

З одного боку ми багато слухаємо, а з іншого є такий час, що не слухаємо взагалі.
Після фестивалю музику навіть у машині не вмикаю. Багато людей слухають музику, коли бігають, я — ні, бо маю відпочити. Є у Німеччині такий фестиваль Melt!, я туди їздив десять років поспіль, але цього року вперше не поїду. Краще заберуся в якесь місце, де немає інтернету, і буду сидіти з книжкою.

Наступний Tauron Nowa Muzyka відбудеться у Катовіце 20–23 червня 2019.
Побачимося там.

  Слідкуйте за свіжими матеріалами Comma у Telegram.
7 отличных альбомов 2018 года, которые вы могли пропустить