Чарівник із країни сонячних зайчиків, український Марк Твен — як тільки не називали автора найкращих українських дитячих романів та казок. У три роки Всеволод Нестайко лишився без батька, коли того, колишнього січового стрільця, заарештували. В одинадцять пізнав лихо війни, коли Київ окупували фашисти. А далі «Тореадори з Васюківки», «В Країні Сонячних Зайчиків», «Незвичайні пригоди у лісовій школі» — майже не мавши дитинства, він присвятив життя тому, щоб дарувати казкове, сповнене пригод дитинство мільйонам українців. Вибрані моменти з різних інтерв'ю, що скажуть про казкаря більше — у нашій статті.
Про дитинство
У дитинстві я був руденький, худенький і маленький — чи не найменший у першому класі. І страшенно хотів якнайшвидше вирости. За порадою однокласника Васі, такого ж, як і я, шпінгалета, я прив’язував до однієї ноги важку праску, до другої — цеглину, хапався за верхню планку одвірка і висів, поки вистачало сил, намагаючись витягти своє тіло. А ще той Вася мені сказав, що від дощу все росте. І я довго простоював під дощем, підставляючи струменям свою грішну руду голову. Мама дивувалася, чого в мене постійний нежить.
(з вступу до перевидання «Тореадорів з васюківки»)
Про те, чому став письменником
Коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство — догратися, досміятися, добешкетувати… Вихід був один — стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше.
(з вступу до перевидання «Тореадорів з васюківки»)
Тут і далі — ілюстрації Євгена Семенова до книги «Тореадори з васюківки»»
Мої герої, бачте, не радянські діти, бо закохуються, отримують двійки, провалюють екзамени
Про «визнання»
Не хочу згадувати прізвища письменника, який писав на мене доноси в ЦК партії і КГБ по 30 сторінок. Мовляв, розбещую дітей своїми книжками. Мої герої, бачте, не радянські діти, бо закохуються, отримують двійки, провалюють екзамени. 1965-го на Харківській кіностудії Самарій Зелікін зняв фільм «Тореадори з Васюківки». Стрічка отримала гран-прі у Німеччині, першу премію в Австралії. Для показу її закупили 72 країни світу. Не показали лише в Україні.
(Газета по-українськи)
Про музику
Мої стосунки з джазом не дуже тісні, хоча наспівний, не такий гавкаючий, як оце зараз, джаз — ну, такий, як у Утьосова, я, звичайно, люблю. Та й взагалі музику люблю. Мої герої багато співають — і народні пісні, і пісні з кінофільмів, і просто ті, що чули по радіо.
(rozmova.wordpress.com)
Про мисливство
Я справді був мисливцем, тому що всі письменники тоді полювали, і я їздив з ними. І от якось на полюванні підстрелив я качку, і вона впала мені до ніг. І дивилася на мене такими очима, що я, чесно вам скажу, після того зарікся полювати. Але тоді я мусив її добити — такий закон: підранок уже не виживе, нічого не поробиш уже. І я гріх на душу взяв, добив. Але після того розбив рушницю.
(rozmova.wordpress.com)
Про Гаррі Поттера
Джоан Роулінг — дуже талановита письменниця. «Пригоди Гаррі Поттера» — книжка хороша, хоча я її повністю і не читав. Річ у тому, що я вже погано бачу і сам не можу читати. Дружина прочитала мені першу частину, і мені сподобалося, хоча, на мій погляд, Роулінг і передала, як то кажуть, куті меду — дуже захопилася, і через це з Гаррі трапляється аж занадто багато пригод.
(ukrlit.vn.ua)
Я пропонував, щоб у школах ввели уроки сміху
Про виховання
Я вважаю, що дитяча література повинна бути доброю, веселою і вчити моральних чеснот. У мене немає книжок з поганими героями і в усіх моїх книжках перемагає добро. Це головне для виховання совісті у дітей. Тоді може вони не будуть займатися поганою політикою, а будуть займатися гарною політикою.
(BBC Україна)
Треба, щоб діти росли в аурі оптимізму, і тому я пропонував, щоб у школах ввели уроки сміху. Є і відповідна національна традиція, ставлення до гумору — український народ за ментальністю дуже веселий. З іншого боку, українська історія була така сумна, і діти виховуються на класичних творах, які оптимістичними й романтичними назвати не можна… Коротше кажучи, на це потрібно звернути увагу державі — не я, старий письменник, мушу про це говорити, а мусить про це дбати держава.
(АртВертеп)
Про дитячу книгу в сучасній Україні
Незалежність України залежить безпосередньо від української дитячої літератури, адже вона навчає дітей, маленьких громадян, патріотизму, любові до Батьківщини.
(rozmova.wordpress.com)
Дуже шкода, що наші «командири» дбають лише про себе і владу, а ось про книжки, особливо про дитячі, нічого й знати не хочуть. Якщо дитина не читатиме українських книжок, то вона щонайменше не знатиме української мови. Держава має йти назустріч. Треба, треба, щось робити. Якось домагатися, якось рятувати ту бідну Україну і ту бідну дитячу українську книжку.
(ukrlit.vn.ua)
Треба, треба, щось робити, якось домагатися, якось рятувати ту бідну Україну і ту бідну дитячу українську книжку
Про солодке
Солодке люблять всі дитячі письменники — всі як один! Бо що було б, якби вони любили тільки гірке, чарку? Ну, іноді, ми, письменники, і чаркуємося, й не всі письменники люблять солодке. А я якраз до солодкого ставлюся з ніжністю. Люблю шоколадки, печиво гарне. Моя дружина пече хороший пиріг яблучний — я його дуже люблю.
(rozmova.wordpress.com)
Про дружину
Чи є дружина прототипом однієї з казкових героїнь? Ні. Я не посмів би. (сміється) Вона — моя муза. Як зараз пам’ятаю, хоч і 55 років минуло, гуляємо ми Хрещатиком і слухаємо солов’їв до п’ятої ранку. Вони й зараз мені співають. Хоч я і сивий.
(Газета по-українськи)
Про себе
Сьогодні приснилося, що я літаю. Поруч зі мною двоє хлопчиків: «Чого літаєте? — питають. — Ви дорослий, тільки діти мають літати». Я тут же засоромився і прокинувся.
(Газета по-українськи)
Якщо Ява й Павлуша (головні герої «Тореадорів з Васюківки» — прим.) допоможуть вам на якісь хвилини гостріше відчути радість веселого, щедрого на пригоди й витівки дитинства, я буду щасливий.
(з вступу до перевидання «Тореадорів з васюківки»)
