Winter is сoming: як борються зі снігом в інших країнах

,

18 November 2014

0

0

Зима знову прийшла «стрімко» і «зненацька», тож ми зібрали приклади закордонного досвіду ефективної боротьби зі снігом та льодом. Для натхнення комунальних служб та мешканців міст.

Ідея інноваційна: сонячні панелі замість асфальту

У квітні 2014-го ентузіасти в Айдахо розпочали збір коштів на будівництво дороги з інтерактивних сонячних панелей. За 3 місяці краудфандінгова кампанія зібрала близько $2 млн. доларів ― вдвічі більше, ніж було заплановано.

За задумом інженерів, дороги нового покоління будуть підігріватись та самоочищуватись від льоду, а також збирати сонячне світло і виробляти електричну енергію для навколишніх будинків. Верхній шар шестикутних панелей складається з переробленого скла та оснащений світлодіодами для створення розмітки та написів.

Ідея інфрачервона: обігрівачі на зупинках

Взимку затяжне очікування громадського транспорту на зупинці стає неабияким екстримом. У США вирішують цю проблему просто — встановлюють інфрачервоні лампи.

До слова, в Києві на виході з деяких станцій метро теж є такі обігрівачі, але встановлювались вони тільки для того, щоб на сходах не було ожеледиці.

Ідея трубчаста: тротуари з підігрівом

Ісландія — унікальна країна, а ісландці — одні з найщасливіших людей на Землі. Сама природа допомагає мешканцям Рейк’явіка комфортно почуватися взимку. Енергію гарячих джерел тут використовують не лише для обігріву будинків, теплиць, басейнів, але і для підігріву тротуарів.

Технологія проста: під тротуарну плитку вкладають труби, по яким від джерел до будинків протікають геотермальні води.

А в Данії, Норвегії чи Швеції практично всюди використовують обігрів тротуарів та пандусів за допомогою кабелів з низьким рівнем енергоспоживання.

Підігрівають тротуари і в двомільйонному японському місті Саппоро. Японців зобов’язують власноруч встановлювати системи підігріву біля своїх будинків. Також тут є свій гігантський підземний снігорозтоплювальний комплекс, який перероблює біля 10% снігу. В тих районах Японії, де температура повітря взимку не опускається нижче нуля, а вулиці замітає снігом так сильно, що він не встигає танути, на дороги та залізничні колії просто розбризкують гарячу воду.

Ідея двоколісна: велозима

Понад 80% голландців віддають перевагу велосипедам. Навіть більше, він є одним із символів Амстердаму. Тому цілком очевидно, що міська влада постійно покращує велоінфраструктуру: нові маршрути, прокати, світлофори, а тепер ще й підігрівання велодоріжок. Технологія схожа на ісландську чи японську: під асфальт прокладають пластикові труби з гарячою водою.

Ще однією особливістю амстердамських велодоріжок є фарба, яку використовують для розмітки. До її складу входять спеціальні кристали, які акумулюють сонячну енергію і підсвічують шлях уночі.

А от у Копенгагені, схоже, з приводу підігріву чи кристалів не хвилюються взагалі. Місцеві ладні їздити на велосипедах за будь-якої погоди. Шкода, що в Україні це проблематично, адже тротуари та дороги посипають хімічними реагентами, які роз’їдають гуму та шкодять веломеханізмам.

Тим часом лондонський архітектор Норман Фостер розробив проект наземних критих велодоріжок SkyCycle. Велика мережа маршрутів буде проходити над залізницею. Такі доріжки і від дощу, і від снігу захистять. Цікаво, що ще в 1984-85 роках харківський інженер Поль Райкін розробив проект будівництва «Велополітену» — мережі критих велодоріжок з опаленням, підйомниками, прокатом. Тоді ідею не підтримали, а дарма.

Ідея стара як світ: прибирання снігу

У всьому світі боротьба зі снігом проводиться трьома основними методами: фрикційний — використовують пісок або кам’яну крихту; метод Торгейра Ваа або метод «гарячого піску» — пісок змішують з гарячою водою і розприскують на вулицях. Пісок вплавляється в сніг, застигає, а поверхня стає шорсткою; рідко використовують хімічні реагенти.

Але кожна країна має свої особливі методи очищення міського простору від «білої напасті». Шведи замість того, щоб витрачати сили на постійне прибирання снігу, його вкочують спеціальними машинами і вже після цього поливають дороги «гарячим піском». Та навесні виникає проблема — всі ці шари снігу починають танути. Але і тут у скандинавів є рішення: у період зміни температури вони поливають дороги антифризом, який дозволяє снігу не замерзати вночі і поступово танути вдень.

А канадці у своєму арсеналі мають потужну артилерію снігоприбиральної техніки, серед якої особливе місце займають мобільні снігорозтоплювачі. У сфері розтоплювання снігу канадці взагалі вважаються першопрохідцями — снігорозтоплювальна машина вперше виїхала на вулиці Торонто ще 40 років тому. Принцип роботи таких машин полягає в тому, що вони перетворюють сніг на талу воду, очищуючи її від усіх хімікатів, увібраних з навколишнього середовища. До речі, маршрути всієї техніки розраховуються в єдиній програмі, щоб мінімізувати усі енергозатрати.

В більшості європейських країн та в США держава зобов’язує громадян самотужки очищати територію біля свого будинку, а також забезпечує райони контейнерами з піском, щоб люди могли посипати доріжки біля дому.

Ідея антиекологічна: використання хімічних реагентів

Вже згадувалось, що в Європі майже ніхто не використовує хімічні реагенти. І все ті ж скандинави вважають, що краще вчасно очистити вулиці від снігу, ніж забруднювати навколишнє середовище. Американці та канадці використовують хлорид магнію (MgCl2), який видобувають на соляних озерах штату Юта. Цей реагент має в своєму складі найменшу кількість хлору, але є найефективнішим порівняно з іншими.

В Україні, в основному, використовують хлорид натрію (NaCl) — по суті звичайну побутову сіль. Зранку комунальні служби обробляють дороги та тротуари, а вночі чистять сніг. І так по колу. Сіль часто стікає в каналізаційні стоки, утворюючи осад, який через очисні системи потрапляє на утилізацію і виділяє небезпечні речовини — діоксиди та інші з’єднання. В результаті до смогу і бензинових випарувань до наших легень потрапляє ще й цей набір хімічних речовин. До того ж, хлорид роз’їдає взуття, лапи тварин, призводить до корозії труб, мостів, транспортних засобів.

Саме тому варто звертати увагу комунальних служб та міської влади на проблеми, які виникають при використання харчової солі як основного засобу боротьби зі снігом. Великим містам просто необхідна громадська організація, яка б слідкувала за впровадженням прогресивних снігоприбиральних методів.

Редактор — Маргарита Пузій
Ілюстрація — Катерина Коробейко

«Фрэнк»: о художниках и людях