Едвард Нортон: 6 ролей, які перевернули уявлення про кіно

18 серпня свій день народження святкує Едвард Нортон — актор, який вміє бути і бунтарем, і генієм, і хитрим маніпулятором. Пропонуємо згадати його найяскравіші роботи, які варто переглянути хоч раз.
Є актори, які зникають у ролі, і є ті, хто робить кожен фільм подією. Едвард Нортон — саме з другої категорії. Його герої рідко бувають простими, але саме ця складність і приваблює глядачів уже понад чверть століття.
Почати варто з «Бійцівського клубу» (1999) — культової стрічки Девіда Фінчера. Нортон зіграв офісного працівника, який потерпає від безсоння та сірості буднів, доки не зустрічає харизматичного Тайлера Дердена. Разом вони засновують підпільний клуб, де чоловіки вирішують проблеми кулаками. Щоправда, ця розвага швидко виходить із-під контролю й переростає у справжній заколот проти системи.
Ще більш несподіваним Нортон постає у трилері «Первісний страх» (1996). Тут він — молодий чоловік, якого звинувачують у вбивстві священника. Самовпевнений адвокат береться захищати юнака, вірячи в його безпорадність, але з кожним слуханням стає зрозуміло: під маскою жертви ховається щось набагато небезпечніше. Ця роль стала для Нортона справжнім проривом і одразу привернула увагу критиків.
Окрема сторінка в кар'єрі актора — драма «Американська історія Ікс» (1998). Нортон зіграв лідера скінхедів, який після в'язниці переглядає свої погляди. Вийшовши на волю, він намагається вберегти молодшого брата від повторення власних помилок. Це потужна історія про спокуту, яка не втрачає актуальності й сьогодні.
А от у «Ілюзіоністі» (2006) актор демонструє зовсім іншу грань таланту. Його герой — загадковий фокусник Айзенгайм, який зачаровує віденську публіку. Коли він зустрічає кохання з минулого, яка має вийти заміж за жорстокого принца, ілюзіоніст вступає в ризиковану гру проти можновладців, використовуючи всю свою майстерність обману.
Несподівано теплою вийшла роль ватажка скаутів у «Королівстві повного місяця» (2012) Веса Андерсона. Його герой — щирий і трохи наївний чоловік, який збирає загін, щоб знайти двох закоханих підлітків, що втекли на віддалений острів. У цій історії Нортон доводить, що вміє бути не лише драматичним, а й зворушливо-комічним.
Нарешті, «Бердмен» (2014) — фільм, який приніс актору ще одну номінацію на «Оскар». Тут він грає запрошеного актора, що зриває бродвейську виставу колишньої зірки кінокоміксів. На сцені його персонаж — геній, а в житті — нестерпний егоїст, який перетворює репетиції на хаос. Ця роль — іронічний погляд на театральне середовище та акторські амбіції.
Кожна з цих стрічок — не просто розвага, а можливість побачити, як один актор може вмістити в собі десятки різних людей. І саме за це ми любимо Едварда Нортона.







