Він — джазовий музикант, який випускався на знакових лейблах Brownswood та Blue Note, наробив галасу з альбомом «No Beginning No End» (2012), записував триб’юти Біллі Голідей та Біллу Візерсу, виступав на фестивалі Am I Jazz у Києві у 2017-му. Вона — номінантка премії «Греммі», артистка, яка раніше працювала в менеджменті Blue Note, а тепер розбудовує власну кар’єру. Разом вони — Хосе Джеймс і Таалі, подружжя яскравих особистостей і незалежних артистів, засновники власного лейблу й спільноти Rainbow Blonde Records.
15 липня музиканти дадуть ексклюзивний романтичний концерт у Києві — це рідкісна, наразі єдина нагода побачити їх у форматі дуету. Напередодні Comma поспілкувалася з Хосе і Таалі про виживання на карантині, музичний бізнес, запис альбому без репетицій та найближчі проєкти.
Подружжя музикантів, які зазвичай проводять місяці в турах на віддалі одне від одного, під час пандемії часто віднаходили новий зв’язок. Як цей період вплинув на вас?
Таалі: Мені знадобився якийсь час, щоб підлаштувати творчі звички, заправляти ліжко так, як любить він тощо. Але я сильно вдячна за цей час разом… Відчуваю, наче справді познайомилася з Хосе, як не знайомилася за всі наші спільні роки. У нас з’явилася купа ексцентричних інсайдерських жартів, і жартів всередині жартів. А ще тепер ми можемо комунікувати без слів, уся ця штука з телепатією просто чудова.
Хосе: Ми найкращі друзі, тож це було нескладно. На щастя ми справді насолоджуємося компанією одне одного. Я люблю як Таалі випікає, а вона любить, як готую я, тож це майже все, чим ми займалися півтора року. Також було круто мати час, щоб розбудувати й пов’язати наш лейбл [Rainbow Blonde] між Лос-Анджелесом, Нью-Йорком і тепер Амстердамом. У підсумку ми спродюсували купу концертів — в онлайні, звісно — і випустили на лейблі купу музики. Я супергордий, що ми пройшли через це.
Не маючи змоги грати концерти, як ви фінансово пережили карантин?
Таалі: Чесно, надзвичайно важко. Нам дуже пощастило мати власний рекорд-лейбл, це сильно допомогло. Окрім того, я увімкнула гіпердвигун і подалася на кожний грант, який тільки змогла знайти. Також ми обоє запустили Патреони. І нам пощастило знайти безпечну гавань в Амстердамській консерваторії, яка дала нам стабільну роботу на 2021.
Хосе: Ми мали діяти швидко і знайти шлях вперед. Як і всі, кого ми знаємо, ми займалися приватним викладанням, і це насправді було кльово. І звісно, ми стали артистами-резидентами Амстердамської конси, це надзвичайно. Також ми зробили купу онлайн-концертів з нашого дому — на Патреоні та стрімінгових платформах. Творчі люди завжди знаходять нові шляхи існування у світі.
Напочатку 2021 ви переїхали в Амстердам. Пів року потому, які ваші враження від міста? Вже маєте улюблені локації?
Хосе: Ми любимо Амстердам! Тут зараз так красиво і мирно. Ми любимо велосипедну культуру і здоровіший спосіб життя. Також Нідерланди дуже підтримували нашу музику і наш лейбл, у нас тут купа друзів, і тут суперчіллово. А ще Таалі писала в Амстері свій новий альбом, який буде суперкласним!
Таалі: Я люблю Амстердам, і буду завжди вдячна за безпеку, яку ми тут знайшли. І так, я маю улюблене місце — Vlieger Paper, двоповерховий таунхаус на каналі, від підлоги до стелі забитий конвертами, журналами, ручками, кольоровим папером… Усе, про що може мріяти дівчина, яка любить писати аналогові листи.
Нещодавно ви обоє повернулися до живих концертів. Які враження і чи швидко ви відновили форму?
Таалі: Після мріянь про це протягом півтора року, повернення до живих шоу виявилося сильно втішним і цілком знайомим. Підтвердилася одна річ, яку я завжди відчувала — що я створена для сцен і ні для чого іншого!
Хосе: Чувак, це шаленство. Відчуття, наче я повернув собі суперсили або ж нарешті видихнув після того, як надовго затамував подих. Простими словами — це те, що ми робимо, тож я надзвичайно вдячний мати змогу знову подорожувати та робити музику з нашими друзями навколо світу.
Ваш виступ у Києві — єдина дата посеред туру Хосе, анонсована як дует Хосе і Таалі. Як нам так пощастило і чого очікувати від концерту?
Таалі: Вперше це дуетне шоу ми показали у легендарному залі Консертгебау в Амстердамі на День Валентина. Тоді ми відчували, що люди потребували любові так само як ми. І зрештою ми полюбили цей формат — інтимного й особистого вечора. Очікуйте красиву музику.
Хосе: Ви просили про це — тож ми зреагували!
Хосе, хочу спитати про твій найсвіжіший реліз — лайв-альбом «New York 2020 Live». Я вражений, що перша з двох записаних сесій — це перший раз, коли дані музиканти взагалі грали разом як один гурт, і що у вас не було жодних репетицій. Для тебе це звична практика чи ризиковий крок?
Хосе: Ні, це точно не звично для сесій звукозапису, проте я загалом не сильно репетирую. Це підхід Майлза Девіса до керування гуртом — класні музиканти, класні пісні, а далі дивишся що відбувається. Думаю, нас надихнуло перебування в такому легендарному місці як студія Levon Helm і місцевість Гринвіч-Вілледж.
Який твій улюблений момент із цих двох сесій?
Хосе: Чесно, сама змога знову побачити своїх друзів вперше за довгий час. Ми всі зустрілися вже у передмісті, у Вудстоку: я, Таалі, Джанетт Бекман (фотографиня лейблу – прим.), Бретт Сандерс (вайб-директор лейблу – прим.) і гурт. Це був великий реюніон кращих представників нью-йоркської сцени, і взагалі це вперше з початку пандемії більшість з нас покинула місто чи навіть свої оселі. Другий концерт у LPR також був чистою радістю.
Звісно ж цікаво розпитати про твій наступний реліз «Merry Christmas from José James», деталі якого поки майже не розкривалися. Одного разу ти сказав, що любиш писати хукові, прифанковані, радісні пісні, але без надмірної солодкості. З різдвяними піснями складно не бути надмірно солодким — як тобі це вдалося, де ти провів для себе межу?
Хосе: Ми підійшли супер, супер класично до всіх аспектів. Так легко подати джазовий або різдвяний альбом неправильно. Я шість місяців досліджував пісні та визначався який ракурс розкриє платівка: це буде святкова музика, релігійна, джаз? Врешті ми записали різдвяну класику, одразу на плівку, всі в одній кімнаті у стилі 50-х, із зірковим гуртом. Таалі та я написали дві оригінальні пісні, а решта — все класика: «This Christmas», «Let It Snow», «The Christmas Song». Щойно отримали мастеринг з Abbey Road, і він ідеальний!
Таалі, ти нещодавно провела місяць у Нью-Йорку та Лос-Анджелесі, працюючи над новим альбомом. Можеш поділитися з нами якимись секретами про нього?
Таалі: Це така радість знову грати з іншими музикантами після півтора року ізоляції. Цей альбом із багатьох причин для мене як повернення у світ. Це історія мого досвіду протягом пандемії: як я сама захворіла, як жила в епіцентрі ковіду в Нью-Йорку, і як врешті знайшла безпечну гавань у Європі. Я намагаюся залучити якомога більше музикантів з усього світу, включно з повним оркестром. Дуже пишаюся цим альбомом і все не дочекаюся, коли ви його почуєте.
Яким був ваш найгірший день у музичному бізнесі?
Таалі: Не знаю, чи можу відзначити це як «гірший день» по суті, але в мене як жінки траплялося стільки складних робочих буднів на посаді виконавчої асистентки ще до руху #metoo, що це майже зламало мій дух. Пощастило мати менторів на кшталт Дона Воза і Брюса Ландвола — вони вірили в мене та заохочували залишатися і будувати бізнес, у якому я хотіла б існувати не зважаючи на обставини.
Хосе: Було так багато важких днів — це важкий бізнес, цього не уникнути. Мої альбоми провалювалися, тури розсипалися. Ти маєш бути солдатом. Найскладнішими виявилися останні півтора року, пандемія. Я тільки-но випустив «No Beginning No End 2» і збирався у світовий тур по США, Європі, Британії, Азії й Австралії, коли все це зникло. Це був точно жорсткий день, та я вдячний всім фанам, які підтримують мене і лейбл.
Як розпізнати лейбл, що справді піклується про артистів?
Таалі: Все просто — прозорість. Це головне. Це індикатор ясності та поваги до артистизму. Поваги, в якій артистам надто довго відмовляла індустрія, зацікавлена утримувати їх у підлеглому, залежному положенні.
Хосе: Структура угоди. У наш час, коли зазвичай артист приносить левову частку уваги до альбому через свої соцмережі, артист має володіти правами на мастер-записи. Врешті решт угода з лейблом — це просто бізнес, неважливо наскільки дружні ви одне з одним, а різниця між хорошим і поганим бізнесом дуже чітка. Чесність — це ключ.
Колись Хосе Джеймс робив проєкт із переспівами Білла Візерса. Візерс свого часу майже перестав пов’язувати себе з музикою. Для вас створення і виконання музики — це на все життя?
Таалі: Ці півтора року показали, що так — це все, в чому я добра, і все, що я хочу робити.
Хосе: Абсолютно. Цитуючи філософію Tower Records, «нема музики — нема життя».