Altin Gün — гурт із Амстердама, що зібрав музикантів із Туреччини, Індонезії та Нідерландів. Вони зізнаються у любові до багатьох легендарних артистів, згаданих вище, але насамперед їх надихає звісно ж Нешет Ерташ. Музика гурту має сильне коріння та водночас живе тут і зараз, квітне турецьким фольклором і барвистими хуками. Це робить другий альбом Altin Gün «Gece» однією з найцікавіших рок-н-рольних платівок 2019-го.
Посеред літньої спеки запрошуємо вас в уявну подорож до віддалених сонячних куточків планети. До ізольованого африканського селища пастухів, де жінки співають блюз. До піщаного узбережжя Сан-Паоло, де серфери підкорюють хвилі. До прихованих вуличок Мумбаї, де царює хіп-хоп.
Мелодійний анатолійський рок
Altin Gün: Gece
Derya Yıldırım & Grup Şimşek: Kar Yağar
У 60-ті та 70-ті роки Туреччина сприйняла світову музичну революцію дуже ніжно. Ціла генерація молодих артистів взялася поєднувати народні мотиви з елементами психоделічного фолку, року, диско. Схожі процеси тоді відбувались у багатьох країнах, але мало де вони вилилися у такий стійкий жанр із наслідуванням поколінь. Великі хвилі турецької еміграції у Західну Європу протягом двадцятого сторіччя допомогли поширити цю культуру.
Зараз меломани по всьому світу заново закохались у анатолійську музику. Все нові й нові перевидання платівок розходяться як кебаби на стамбульському Гранд-Базарі. Наче вперше зазвучала дивовижно пронизлива співачка з 70-х Сельда Багджан (Selda Bağcan), покійні легенди Бариш Манчо (Barış Manço), Джем Караджа (Cem Karaca) та зокрема Нешет Ерташ (Neşet Ertaş), якого називають місцевим Бобом Діланом і Джорджем Гершвіном. Тим часом нові артисти у Туреччині та далеко за її межами заводять жанр у незвідану далечінь. Серед найцікавіших героїв руху багато саме емігрантів або навіть їхніх дітей, які зберегли зв’язок із духовним домом.
Дерьйя Йилдирим (Derya Yıldırım) зростала у Гамбурзі. Вона співає і грає на багламі, семиструнному інструменті, схожому на лютню, а ще очолює Grup Şimşek — гурт музикантів з Німеччини, Франції, Італії та Британії, підкованих джазом і фанком. Разом вони переспівують турецьку народну творчість, осучаснюють пісні улюблених турецьких героїв, цитують знакових турецьких поетів та амбітно додають до цього абсолютно власні, не менш захоплюючі композиції. Два роки тому їх сприйняли як сенсацію психоделічної поп-музики. Тепер, із новим релізом, який гурт спродюсував самостійно, Derya Yıldırım & Grup Şimşek заглиблюються у власний стиль.
Жіночий туарезький блюз
Les Filles de Illighadad: Eghass Malan
На початку 2000-х музика туарегів Tinariwen стала для світової культури феноменом, а також вікном до реальності жорстоких протистоянь у Західній Африці. У 2012 році гурт отримав «Греммі» за свій п’ятий альбом «Tassili», а цього вересня випустить ось уже восьму платівку, до створення якої долучились Уоррен Елліс із Nick Cave & The Bad Seeds та Стівен О’Меллі з Sunn O))). Зараз туарезьких колективів, відомих міжнародно, стає все більше. І хоча наступними після Tinariwen зазвичай згадують Mdou Moctar та Bombino, у цих краях добре схована ще одна коштовність.
Les Filles de Illighadad — це буквально жінки Іллігададу, поселення, що складається з кількох сотень сімей пастухів. Вони живуть разом зі своїми стадами на березі річки посеред хаотичного, конфліктного Нігеру, але майже в повній ізоляції. Дістатись сюди можна лише через відкриту пустелю та безкрайні чагарники. Тут немає електрики та водопостачання. І саме тут з’явилася перша жіноча туарезька група.
Усі дівчата в Іллігададі змалку грають музику тенде, названу за ім’ям туарезького барабану з козячої шкіри. Ці ритми супроводжують комуну не лише під час свят і церемоній, а й коли просто хочеться гарно провести вечір у дощовий сезон. Виховані на тенде, Les Filles de Illighadad заводять довгі перкусійні програші та багатоголосий спів. У 2017 році вони видали дебютну платівку «Eghass Malan» — це пісні про чисте кохання, рідне село і мудрих пращурів.
Енергійний бразильський серф
Brazilian Tsunami
Перш за все бразильський серферський рок — це величезна тусовка. Настільки, що коли місцевий серферський лейбл Reverb Brasil взявся видати антологію, назбиралось матеріалу на три диски. На секундочку, 63 сучасних гурти. Бадьорі літні гітарки, які несуться на платівці одна за іншою, насправді лунають з усіх закутків країни, від сходу до заходу, від півночі до півдня.
Жанр зародився тут ще в 60-ті завдяки культовим гуртам The Jordans, The Clevers, Jet Blacks, The Incredibles, The Millionaires. Але саме зараз у Бразилії наступила золота ера серфу, стверджує лейбл. Цунамі наступає, готуйте дошки.
Життєствердна музика вулиць буремного Малаві
Madalitso Band: Wasalala
Малаві — країна на південному сході Африки з виходом до розкішного озера Ньяса розміром із 32 Київських водосховища, у якому мешкає понад сто видів риб, яких не знайти більше ніде у світі. Із 16.7 мільйонів населення країни 11.9% живуть із ВІЛ. Основна мова — англійська, а національну мову чічева знає і розуміє лише половина населення.
Це одна з найменш розвинених країн у світі. Здавалося б, бідове місце, але усміхнений дует Madalitso Band родом звідси. Двоє приятелів просто грали життєрадісні пісеньки на вулицях столиці Лілонгве, поки одного разу у 2009-му один місцевий перехожий не запропонував їх продюсувати. У 2017-му малавійці вперше виступили за межами батьківщини, у сусідньому Занзібарі, а через шість місяців вперше в житті сіли на борт літака, щоб полетіти до Європи з двотижневим туром, всіх підкорити і розказати про Малаві. Пізніше гурт потрапив до ефіру BBC News та зіграв на фестивалі Roskilde у Данії.
У березні 2019-го малійці випустили свій перший альбом на блискучому женевському лейблі Bongo Joe — до речі, там же кілька років тому вийшов дебютник Altin Gün, із яких починався цей цикл історій
Індійський хіп-хоп
Sarathy Korwar: More Arriving
Мультиінструменталіст Сараті Корвар народився у Штатах, зростав у Індії, а живе у Лондоні. У першому альбомі «Day to Day» на лейблі Ninja Tune він поєднував джаз і електроніку з музикою індійської комуни Сіді, східноафриканськими та суфійськими мотивами. Його творчість — символ безмежного культурного обміну в епоху геополітичної напруги.
На другій платівці, яка вийде 26 липня, Корвар проливає світло на вулиці сегрегованих міст Мумбаї та Нью-Делі, де царює хіп-хоп. «Так зараз звучить індійська музика», — каже Сараті.
Для емігранта, який вже 10 років проживає у Британії, це ще й гучна відповідь на Брексіт і розділення взагалі. Вона втілена навіть у назві — «More Arriving». «Це іронічна гра з тим фактом, що все більше людей прибуває, і з цим доведеться рахуватись».
Інтрига буде триматися до середини літа, але перший сингл добряче підігрів очікування.
Отримуй ще більше музики, підписуйся на наш канал у Telegram.