Цієї суботи, 3 серпня, на літньому майданчику Мистецького Арсеналу виступає барвистий арт-поп гурт з Австрії Kids N Cats. Нещодавно вони прожили мрію багатьох музикантів — отримали державні кошти і поїхали по світу з концертами. Але це був лише початок, бо таким шансом вони скористалися дуже креативно.
Кожні два роки Міністерство Європи та закордонних справ Австрії оголошує подачу заявок на гранти New Austrian Sound of Music. Журі обирає 25 артистів — по п’ять у категоріях поп, джаз, фолк, класика, нова академічна музика — які отримують фінансування зарубіжних турів на два роки вперед. На 2016-2017 роки такі гранти виграли зокрема знайомі киянам електронники HVOB, а також Kids N Cats. Проти Жан Нікельс та її гурту просто не можна було встояти.
Музиканти звучать «голосно, надмірно, розмаїто», як кажуть самі, та підкріплюють концерти яскравими костюмами і карнавальною експресією. Для туру вони обрали 11 дуже різних країн, і не просто виступали там, а знаходили цікавих локальних артистів, спілкувались про те, як їм живеться в тих країнах, і записували спільні треки. Підсумком подорожі став альбом «11 Tracks», насичений феєричними піснями-листівками, назви яких — це назви самих країн. Поруч із Ізраїлем, Німеччиною і Францією опинились Японія, Китай, Тайвань, Австралія, Мексика, Бразилія, Свазіленд.
Напередодні київського концерту Жан Нікельс розказала Comma про творчість без кордонів, державні кошти, феміністські маніфести, рівень щастя в різних країнах, враження від таємничого фестивалю в серці Африки та спонтанного концерту в Тіхуані, а також багато іншого.
Я вражений, що австрійський уряд надає такій кількості музикантів довгострокову підтримку. Чи важко подаватися на державні програми на кшталт NASOM? І які якості, на вашу думку, допомогли гурту отримати грант?
Програма NASOM доступна всім музикантам країни, на неї легко податися, і якщо тобі пощастить, тебе обере спеціалізоване журі. Гадаю, нам допомогло, що ми вже мали альбом та EP, це доводило наші музичні амбіції.
Як ви обирали країни для туру і артистів для колаборацій?
Ми просто задумалися про місця, які кожен з нас хотів би відвідати, вперше чи знову, країни, які нас надихали, а потім написали їхні назви на 11 кольорових папірцях. Щодо колаб, підходи були різні. Часом ми просто питали друзів, які жили там. Деколи читали музичну пресу, яка робила огляди артистів конкретної території. З Японією — наша подруга Марейке, яка любить японську культуру, дала нам список різних місцевих жіночих гуртів. Ми подумали, що Tsu Shi Ma Mi Re кльові, тож просто написали їм листа. Вони відповіли миттєво і сказали, що хочуть не лише зустрітися і написати пісню, а й залюбки поїхали б із нами в тур. Ми дуже подружилися.
Приємно здивувався, що ви обрали Свазіленд, бо мій друг робить там крутий Bushfire Festival. Маленька африканська країна — нетиповий вибір, як ви до нього прийшли? І як вам Свазіленд?
Bushfire — один із найкращих фестивалів, які ми бачили! Чудова організація, а від артистів, із якими ми грали, перехоплювало подих. Це величезна честь — зіграти поруч із легендою джазу Південної Африки Х’ю Масекелою чи талановитою ганійською артисткою Джоджо Ебот, чиї пісні я тепер знаю напам’ять.
Фестиваль надіслав нам листа і спитав, чи хочемо виступити. Ми навіть не знали точно, де знаходиться Свазіленд, тож трохи здивувались, що вони написали. Але захопилися та спланували подорож до Свазіленду і Південної Африки. Нас там дуже тепло вітали, ми зустріли купу музикантів, із якими досі на зв’язку, і ми повернулися до Австрії з купою різної музики з півдня і заходу материка.
Ваш трек «France» увійшов до топ-100 австрійських пісень сторіччя від радіостанції FM4. На вашу думку, що зробило цю пісню такою значущою?
Хмм… Ми думаємо, що сенегальська суперзірка NIX як партнер по колабі зіграв велику роль. І це одна з наших перших пісень із приспівом. Може, це хороша ідея для поп-пісні? Ха-ха.
Пісня «Mexico» звучить як маніфест фемінізму — чи є особлива причина, чому ця тема прийшлася саме на цю країну?
ТАК! Протягом усього туру нас оточували дивовижно потужні жінки. У Мексиці ми зустріли стількох активісток і артисток, які боролися за свою місію та цілі, а потім був раптовий концерт у Тіхуані. На вулиці ми зустріли жінку, яка спитала, чи ми з Австрії, і розказала, що тримає арт-простір, де ми могли б зіграти. У ніч концерту вона все продовжувала кричати мені: «Ми всі — лідерки». Цей вираз ніколи не йшов з моєї голови. Він став моїм феміністським маніфестом, а також улюбленою піснею в альбомі.
Ви грали в країнах із дуже різним політичним устроєм по всьому світу, від Китаю до Бразилії, говорили з людьми. Чи вірите ви у зв’язок між щастям людини і політичною системою, в якій вона живе?
Таке хороше філософське питання. Я думаю, що життя в країні, де ти можеш бути вільною як людина, як жінка, дає тобі можливість бути щасливою. Та чи демократія завжди робить тебе щасливою? Чи капіталізм? В будь-якому разі, ми вважаємо, це велика вдача — народитися в Європі і мати права, які ми маємо. Чиста вдача.
Протягом нашого світового туру, ми, якщо чесно, були в оточенні артистів — безпечному просторі, частково елітарному. Люди навколо нас у Бразилії, Тайвані, Японії, Франції, Свазіленді, думали як ми, мали приблизно те саме політичне бачення, наскільки нам здалося. Не всюди. Та що єднає нас, артистів, попри мовний бар’єр — це свобода думати інакше, мріяти і старатися якнайкраще жити цією мрією попри політичний устрій.
Якось улітку Kids N Cats зависали на дачі у Медлінгу, грілися на сонці, зранку до ночі вигадували пісні, зривали ягоди просто з кущів, об’їдалися кавунами — так і прийшли до свого соковитого кольорового звучання.
Кліпи для гурту створює близька подруга Далія Шпігель, яка мешкає у Шанхаї та тримає там особливий ресторан, який став безпечним простором для квір-спільноти. Власне, саме в Шанхаї вона зняла відео на пісню «Germany».
Чи були якісь непередбачувані труднощі з проектом «11 Tracks», які ви хотіли б знати наперед?
Ми не розуміємо, як це можливо, але кожна особа, з якою ми колаборували, кожна особа, яку зустріли, була дуже гостинною і щирою. У світовому турі нам траплялися тільки милі люди, нас жодного разу не пограбували, ми не захворіли (окрім одного турбулентного діарейного тріпу у Свазіленді), не було ніяких прецедентів (окрім одного в Китаї, та ніхто не постраждав, на щастя). Ми завжди мали місце для ночівлі, класні концерти і купу задоволення. В Австралії я дуже сумувала за домом і сильно лякалася смертоносних павуків. Ось тоді я почувалася не надто добре. Але це теж хороший досвід.
Чув, ви любите поїсти. Які ваші три улюблені страви з туру і з яких вони країн?
Ми дуже любимо регіональну кухню провінції Юньнань у Китаї. Вона свіжа і дуже нова для нас. Одна з улюблених юньнаньських страв — салат на кубі з льоду. Немов смачнюче повітря. В Ізраїлі скуштували страву, яка називається свята трійця. Правда, не пам’ятаємо точні інгредієнти. Щось там із ідеальним тахіні (густою жирною пастою – ред.), хумусом і купою всього. Ну і кесадилью в Мексиці їли майже щодня.
Що єднає нас, артистів, попри мовний бар’єр — це свобода думати інакше, мріяти і старатися якнайкраще жити цією мрією попри політичний устрій
Як гадаєте, чи можливе продовження «11 Tracks»? Чи шукаєте ви когось для колаборацій в Україні?
Ми якраз почали писати нові пісні. Ми абсолютно за колаборації, тож як щось намалюється, ми точно спробуємо спіймати хвилю.
Ви кілька разів грали на шоукейсі Waves Vienna. Цього року там буде чотири українських артисти (alyona alyona, Tik Tu, [O], Sasha Boole – ред.) і далі, сподіваюсь, більше. Розкажіть про свій досвід виступу там. Чи відчули ви вплив цих шоу на вашу кар’єру?
Це чудовий фестиваль. Ми б точно порадили ходити на дискусійні панелі, які починаються за кілька днів до виступів. Це завжди круто — зустрічати людей із музичної індустрії та налагоджувати зв’язки.
Ще більше музики — у нашому каналі у Telegram.
