Попри всі складнощі, кожні кілька місяців видавництво «Основи» привертає увагу черговим гучним виданням: «Лісова пісня» із колоритним оформленням, надзвичайно ажіотажна хроніка «#EUROMAIDAN — History in the Making», а тепер Коран українською.
Про видавництво книг в Україні нам розказала директор «Основ» Дана Павличко.
Український читач потребує якісного видання класики. Щоб книга викликала бажання її прочитати. Щоб її було приємно взяти до рук, купити, тримати вдома на книжковій полиці, а не під примусом та з огидою взяти потерте видання в бібліотеці, бо воно є в шкільній програмі. Над цим і працюємо. Книги, які ми обираємо до видавничої програми — перш за все, ті, які задовольняють потреби людей.
Як зацікавити українців читанням? Створювати якісні й актуальні книжки. Коли я прийшла у видавництво, воно ледь дихало. Видавались здебільшого наукові твори. Нам довелось розширювати тематику та цільову аудиторію. Зараз ми намагаємось робити книжки привабливими та потрібними українському читачу. Зокрема, в березні ми видаємо Коран українською мовою в перекладі Михайла Якубовича. Серед українців є потреба у такому виданні. Також у наші плани входять деякі твори зі шкільної програми.
«Вечори на хуторі біля Диканьки» — наш новорічно-різдвяний проект. Поштовхом до видання стало знайомство з Наталею та Іллею Ісуповими. Коли художник подібного масштабу хоче попрацювати над якоюсь книжкою в ролі ілюстратора, таку нагоду не можна втрачати. До того ж, творчість Ісупова наповнена такою ж містикою та глибиною, як і творчість Гоголя. Робота над виданням тривала півроку.
Деякі репліки героїв «Вечорів на хуторі біля Диканьки» чудово пасували б нашим політикам. Взагалі це дуже актуальний твір.
«Лісова пісня» з ілюстраціями Поліни Дорошенко вийшла дещо незвичною. Не всі сприйняли це видання, але нам подобається. Це особлива книга, вона має свій настрій. (Восени видання потрапило в престижний світовий каталог дитячих книг White Ravens – прим.ред.)
Найуспішніший проект нашого видавництва — «#EUROMAIDAN — History in the Making», ґрунтовне двомовне видання аналітичного змісту з кольоровими фотоілюстраціями. Робота над книгою тривала майже рік, і тепер ми ледве встигаємо додруковувати черговий тираж, її просто хапають з прилавків.
Серед планів — збірка малої прози та поезії розстріляного відродження з ілюстраціями Сергія Майдукова.
На посаді керівника видавництва мені довелося вчитись усього. Я не маю освіти, пов’язаної з видавничою справою. Закінчила магістратуру з державного управління. Відповідно, всі тонкощі довелось освоювати в процесі. Навчання триває і досі.
У видавничій справі в Україні суцільні підводні камені. Непрозора система державних закупівель, відсутність адекватної підтримки книговидання. На додачу в людей немає грошей, вони просто не можуть дозволити собі купувати книжки. Це на тлі того, що інтерес до читання загалом є невисоким. Ми спостерігаємо засилля російської книжки на вітчизняному ринку. За рахунок величезних тиражів та часто низької якості, російські видавництва можуть відчутно знижувати собівартість однієї книжки. Українські видання змушені постійно конкурувати з російськими. При цьому схеми підтримки книговидання в Україні зараз корумповані, непрозорі.
Щоб посприяти розвитку книговидання, мають відбутись великі зміни. Держава повинна викуповувати готову продукцію у видавництв і забезпечувати бібліотеки новими виданнями. Потрібно подбати про бібліотеки, зробити їх такими-собі культурними центрами, як це є у Європі. Також слід пропагувати читання, робити його модним і доступним. Це питання не одного дня, процес тривалий.
Фото з інтерв’ю: Аліна Кучма
