Ідеальний голос, проста послуга, небо: що подивитися з Анною Кендрік

Анна Кендрік — рідкісний випадок акторки, яку впізнають за голосом раніше, ніж за обличчям. Вона однаково переконлива у ролі дівчини, що рятує аматорський хор, і у трилері про бухгалтера-аутиста. До дня народження зірки згадуємо п'ять фільмів, які варті уваги.

«Ідеальний голос» (2012) — історія про те, як сором'язлива першокурсниця Бека опиняється в дівочому акапельному гурті після гучного провалу на сцені. Вона пропонує дівчатам замінити застарілі пісні сучасними хітами, і це рішення веде їх до фіналу національного турніру. Стрічка стала культовою завдяки поєднанню музики, гумору та несподіваної хімії в акторському ансамблі.

«Вище неба» (2009) — драма про корпоративного фахівця Раяна Бінгема, чиє життя — суцільні перельоти й жодних зобов'язань. Усе змінюється, коли молода колега Наталі пропонує звільняти працівників через відеозв'язок. Раян бере її з собою в поїздку, щоб довести, що живий контакт важливіший, і врешті обидва переглядають власні цінності. Кендрік тут — голос нового покоління, яке не розуміє старої школи.

«Проста послуга» (2018) — несподіваний поворот у кар'єрі акторки: стильний трилер від режисера Пола Фейга. Блогерка Стефані подружилася з розкішною Емілі, але одного дня та просить забрати сина зі школи — і зникає. Стефані починає власне розслідування, а глядач отримує історію про те, як зовнішність буває оманливою. Кендрік тут грає зовсім не ту дівчину, яку ми звикли бачити в комедіях.

«Аудитор» (2016) — кримінальна драма, де Кендрік з'являється в ролі співробітниці компанії, яка знаходить нестачу в документах. Разом із бухгалтером Крістіаном Вольфом, який має розлад аутистичного спектра, вона опиняється в центрі небезпечної гри. Фільм тримає в напрузі до останньої хвилини, а дует Кендрік і Бена Аффлека працює бездоганно.

«Сутінки» (2008) — та сама стрічка, яка принесла акторці світову славу, хоч і в другорядній ролі балакучої Джессіки. Історія кохання Белли й вампіра Едварда стала попкультурним феноменом, а Кендрік згадує своїх колег по майданчику з усмішкою. Цікаво, що Роберт Паттінсон роками іронізував над своїм персонажем, тоді як Анна ставиться до проєкту з теплотою.

Ці п'ять стрічок — лише частина фільмографії Кендрік, але саме вони показують, як акторка вміє балансувати між легкістю й драмою. Від акапельних батлів до нуару про зникнення — кожна роль додає щось нове до її портрета.