Брати Борисенки: від «Фабрики зірок» до соціальних проєктів

9 вересня 2026, 12:05 ·431 слівредакція

Колись дует був на хвилі популярності, але згодом обрав інший шлях. Сьогодні Володимир та Олександр займаються дизайном, соціальною роботою і допомагають військовим.

Їхні пісні «Не трогай мой плеер», «Колдовала зима» та «Пусть я маленького роста» звучали з кожного праска. Брати Борисенки, які стали відомими після «Фабрики зірок», нещодавно відзначили 34-річчя. Проте сцена вже не є головною в їхньому житті.

Після проєкту дует випустив кілька хітів, а на публіці з’являвся в однакових образах — брати вдягалися синхронно, а зачіски їх не відрізнялися. Це було частиною їхнього сценічного іміджу, який запам’ятався глядачам. Однак популярність почала спадати, і в 2016 році вони спробували перезапустити кар’єру під назвою BRO Borisenko Brothers. Успіху цей проєкт не приніс.

Згодом брати змінили стиль: почали стригтися по-різному, Володимир тепер носить окуляри, а Олександр — ні. Музику вони залишили позаду, обравши інші сфери. Олександр займається монтажем, відеообробкою та дизайном. Він спростував чутки про роботу в IT: «Я не знаю, хто взагалі розігнав, що я в IT працюю. Я дизайнер. Але це не зовсім IT. Я роблю відеообробку, монтаж, режисурою займався, відеодизайном займався. Багато чого, але це не пов’язано з IT».

Володимир до повномасштабної війни перебував на біржі праці, а після 24 лютого 2022 року залишився без роботи. У Львові йому вручили повістку, але служити він не може через епілептичний синдром і прийом транквілізаторів. У 2018 році Володимир одружився зі співачкою Лавікою (справжнє ім’я — Люба Юнак), проте шлюб розпався.

Сьогодні артист зосередився на соціальній роботі. Він веде проєкт «Жити назустріч», який допомагає ветеранам адаптуватися до цивільного життя. Також підтримує комерційні ініціативи, що спрямовані на допомогу військовим.

У 2024 році брати взяли участь у «Нашебаченні-2024», а вже наступного року стали спеціальними гостями. Цікаво, що сьогодні вони знову носять однакові стрижки — можливо, повертаються до спільного образу. У нещодавньому інтерв’ю вони зізналися, що більше не мріють про велику сцену. Виступають лише на благодійних концертах, які допомагають ЗСУ, а від комерційних пропозицій переважно відмовляються.

Історія братів Борисенків — не про втрачену славу, а про переосмислення себе. Вони знайшли свій шлях у допомозі іншим, і це, можливо, важливіше за колишні хіти.