Скандинавський нуар, морг і ДВРЗ: три детективи, які варті уваги

Дитяча гра у схованки — і зникла дівчинка з замкненої квартири. Далі — відео в мережі, де дитина тримає табличку із загадковою комбінацією цифр. Так починається «Схованки» (2019), де за справу беруться досвідчена детективка Варта Наумова, яка бореться з власними душевними травмами, та її молодий напарник Максим Шумов. Слідчі швидко розуміють: їм протистоїть витончений маніяк, який веде власну жорстоку гру й карає дорослих за приховані гріхи.

Критик Андрій Кокотюха в огляді для «Детектор медіа» хвалить серіал за рідкісний для українського телебачення вишуканий стиль скандинавського нуару, гнітючу атмосферу та високу якість сценарію і режисури. Водночас він дорікає авторам за надмірну універсальність заради продажу на Захід, через яку стрічка позбавлена українських реалій і національної ідентичності.

Інший підхід — у «Розтині покаже» (2019–2024). Тут у центрі уваги робота слідчого відділу та судмедекспертки Інги Вілкас, яка вміє розкривати найпотаємніші таємниці навіть за найменшими слідами на тілі загиблих. Її напарник — харизматичний, але дещо самовпевнений слідчий Олег Гончар. Попри нескінченні суперечки в морзі, цей дует блискуче виводить на чисту воду винахідливих злочинців.

Оглядачка «Детектор медіа» Марія Ряпулова хвалить серіал за сценарій, детально прописані справи та гострі, дотепні діалоги між експертами. Водночас вона критикує надто умовну любовну лінію, непереконливу гру виконавця ролі опера та веселу музику, яка часом недоречно звучить поруч із кривавими сценами.

Найбільш «заземлений» у добірці — «Дільничний з ДВРЗ» (2020–2024). Після конфлікту з впливовим кримінальним чиновником Сергій Бондар втрачає посаду в центральному відділку поліції Києва, і керівництво відправляє його звичайним дільничним у віддалений і кримінальний мікрорайон ДВРЗ. Там процвітають місцеві банди, грабіжники та нелегальні автомайстерні, а всіма процесами керує авторитетний «господар» району. Разом з ледачим напарником Бондар береться наводити лад на занедбаних вулицях, щодня ризикуючи життям у сутичках з місцевими бандитами.

Кокотюха хвалить серіал за впізнавані реальні локації Києва та правдиві життєві проблеми простих людей. Однак дорікає авторам за надмірне бажання зробити з серйозного кримінального сюжету комедію, через що акторам доводиться вдавати із себе дурників.

Три різні стратегії — холодний північний нуар, процедурна детективна драма та комедія з кримінальним присмаком — показують, що український серіал шукає власний голос на дотику до жанру. І поки одні режисери вчаться в Скандинавії, інші знаходять матеріал просто на київських околицях. А для тих, хто чекає на продовження «Парочки слідчих»: творці вже поділилися ексклюзивними кадрами зі знімального майданчика, тож третій сезон не за горами.