Кашель Артура Моргана був справжнім: актор Роджер Кларк про ціну реалізму в Red Dead Redemption 2

Іноді найпереконливіше в мистецтві — не те, що зіграно, а те, що пережито. Артур Морган, головний герой вестерну Red Dead Redemption 2 від Rockstar Games, помирає від туберкульозу, і його хрипкий, важкий кашель став чи не найемоційнішим звуком усієї історії. Виявилося, що цей кашель не був результатом звукорежисерської роботи.

Актор Роджер Кларк, який подарував Моргану голос і рухи, розповів ютуберу Cade Onder, що записував репліки, перебуваючи насправді хворим. Виробництво гри тривало п'ять років, і за цей час виконавець не раз підхоплював побутові вірусні інфекції. Замість того щоб відлежуватися вдома, він їхав до студії — аби використати власний стан для озвучення.

«За 5 років я чимало разів застуджувався, тому ми отримали багато дійсно справжніх аудіоданих», — зізнався Кларк. Розробники охоче приймали таку ініціативу й ретельно фіксували живі хрипи та кашель із мокротинням.

Ця деталь набуває ще більшої ваги, якщо згадати масштаб проєкту. Rockstar Games спершу планувала вкластися в три роки — саме стільки свого часу зайняла робота над GTA 5. Натомість Red Dead Redemption 2 розтягнулася на п'ять, що створило додаткові труднощі для акторського складу. Триваліший цикл означав більше змін у сценарії, більше сесій і більше шансів для актора застудитися в найпотрібніший момент.

Попри виснажливий процес, саме така самовіддача допомогла зробити Артура Моргана одним із найулюбленіших персонажів в історії відеоігор. За цю роль Роджер Кларк отримав нагороду за найкращу акторську гру на The Game Awards, а гравці досі згадують деталізацію вестерну та подібні закулісні історії.

У цьому епізоді є щось більше, ніж курйоз зі знімального майданчика. Він показує, як тілесний досвід — навіть такий буденний, як застуда, — просочується в художню тканину твору й надає йому тієї достовірності, якої не досягти жодною технологією. Питання лише в тому, де проходить межа між відданістю ремеслу та готовністю жертвувати власним здоров'ям. Кларк для себе вирішив так — і Морган заговорив голосом, який неможливо підробити.