Віталій Загоруйко вступив до лав ЗСУ: танцівник змінив паркет на військову форму

25 серпня 2026, 15:02 ·258 слівредакція

Відомий український хореограф, ексчемпіон світу з бальних танців Віталій Загоруйко долучився до Збройних сил України. Своє рішення він підтвердив фото у військовій формі.

Життя іноді справді змінює декорації без попереджень. Ще нещодавно для Віталія Загоруйка сценою був паркет, повітря тремтіло від софітів, а оплески ставали найкращою нагородою. Тепер усе інакше: замість виступів — військова форма, а головні орієнтири — не спортивні титули, а дім, родина та майбутнє України.

Про своє рішення хореограф розповів у соціальних мережах, опублікувавши світлину у військовому одязі. «Життя дивовижно змінює декорації. Паркет, світло софітів, оплески залишилися десь у іншій реальності. Але дещо залишилося незмінним — прапор, за який я стояв тоді і за який стою зараз», — написав він.

Загоруйко — заслужений майстер спорту України, чемпіон світу та Європи. Широкій аудиторії він відомий завдяки участі в проєкті «Танцюють усі» та шоу «Танці з зірками», де у 2011 році виступав разом із телеведучою Анфісою Чеховою. Нині ж він пишається честю захищати Батьківщину у складі ЗСУ.

Історія Загоруйка — частина ширшої тенденції: митці дедалі частіше стають на захист країни. Блогер і телеведучий Володимир Золкін мобілізувався та служить у 91-му окремому протитанковому батальйоні. Після базової загальновійськової підготовки він працює оператором у взводі радіоелектронної розвідки на Дніпропетровщині.

Комік Ігор Ласточкін, який мобілізувався у 2025 році, нині командує взводом аеророзвідки на Донеччині. Він відверто розповів про свої будні на передовій та зізнався, що спілкування з батьком і братом, які залишилися в Росії, практично припинилося.

До лав ЗСУ також долучився переможець четвертого сезону «Х-Фактора» та учасник національного відбору на «Євробачення» Олександр Порядинський. У червні 28-річний артист проходив базову військову підготовку.

Кожна така історія — про вибір, який не потребує зайвих слів. Коли сцена та публіка відходять на другий план, а натомість з’являється щось важливіше — готовність боронити те, що справді дороге. І прапор, як для Загоруйка, залишається тим самим — просто тепер за ним стоять не медалі, а життя.