Арт-проект «РЕ:Майстер»: сучасні художники переоформлюють старі українські платівки

,

10 июня 2019

271

0

Віталій Бардецький — у минулому ідеолог культового київського клубу ХLIБ, а нині засновник аудіофільного бару GRAM та режисер документального фільму про український фанк 70-х «Вусатий фанк», що саме готується до виходу — запропонував українським митцям переосмислити сюжети, зображені на платівках Софії Ротару, Назарія Яремчука, гурту «Водограй» та інших. Кожен із них використав різні техніки: графіку, ілюстрацію, фотографію та навіть дизайн одягу.

6 червня Бардецький та куратор Настя Калита відкрили виставку цих робіт у барі GRAM, побачити їх там можна до кінця місяця. А сьогодні спецпроект «РЕ:Майстер» вперше публікується онлайн на Comma.

Назарій Яремчук «Незрівнянний Світ Краси»

1980 рік

Художник: Женя Анфалов

«Виконавець пісень на платівці Назарій Яремчук оспівує красу карпатських гір та лісів. Пієтет до природи тут виражений у всьому, починаючи від назви і закінчуючи особливою любов’ю до смереки, різновиду ялини-довгожительки, котра як не «юна», то «манлива». Цьому лейтмотиву я вирішив протиставити актуальну проблему протизаконної вирубки лісу та його зникнення. Карпатські ліси поступово втрачають своє фізичне втілення і все більше стають легендою Незрівнянного Світу Краси».

Тріо Маренич «Поет Трио Маренич»

1979 рік

Художник: Олексій Биков

«Я вибрав цей альбом тому, що він єдиний був мені знайомий з наданого списку. Крім того, я періодично його слухаю, і багато пісень мені досі здаються поза часом — що, на мій погляд, найкраще характеризує справжню музику. Коли я почав працювати над обкладинкою, то всі мої ідеї її «осучаснити» зовсім не виходили, бо що б я не робив, все говорило про те, що сама обкладинка багато в чому досі сучасна. Тоді я подумав, що ж все таки в ній видає минуле — і зрозумів, що особисто для мене це колір і світло. Тоді я вирішив її трохи розфарбувати».

ВІА Ватра «Ватра»

1976 рік

Художник: Євген Таран

«Давні гуцульські веди розказують, що під Сокільським хребтом був тунель, який вів до Єрусалиму. Про той тунель опришок Олекса Довбуш дізнався від ре́бе Бешта, засновника хасидизму цадика Бааль Шем Това, який якраз на Сокільському й мав свoє перше divine Revelation. І коли Довбуш переховувався від смоляків, то він тікав тим тунелем в Єрусалим, але сіоністи-ілюмінати таки здали його польській владі, й він змушений був тікати далі, шляхом рахманів аж до Гімалаїв. І там він, кажуть, робив спробу сходження на Еверест (це зараз втам черга як з арабів і негрів у мюнхенській Ausländerbehörde, а тоді ще ніц не було). Але чи він дійшов — ніхто не знає, бо його хоч і бачили в біноколь під сходинкою Хіларі (насправді то Камінь Довбуша), але потім його закрили хмари. А оте, що ви тут перед собою бачите ― то є багаття, просто багаття… правда в горбах».

Софія Ротару «Червона Рута»

1972 рік

Художник: Вова Воротньов

Ніна Матвієнко «Нина Матвиенко Поет
Украинские Народные Песни»

1987 рік

Художниця: Яся Хоменко

«Новий орнамент створений із обрізків по мотивам обкладинки Ніни Матвієнко. Особлива подяка Лері Гуєвській за ідею».

ВІА Візерунки шляхів «Візерунки шляхів»

1976 рік

Художник: Микола Карабінович

«А що якби учасники Візерунку шляхів жили б у сьогоднішньому Києві? Як би звучала їхня музика? Що б вони робили? Допущу — мабуть, техно. І як би тоді виглядала їхня обкладинка? Гадаю, ось так».

ВІА Смерічка «Смерічка»

1976 рік

Художник: Юра Каневський

«Моя інтерпретація оригінального зображення — це спроба перекодувати образ і загальну композицію. За допомогою постановочної фотографії синтезувати нові сенси, встановлюючи при цьому між елементами образу магічні, а не історичні зв’язки».

Софія Ротару «София Ротару поет песни Владимира Ивасюка»

1977 рік

Художник: Іван Цюпка

«Хоч за 40 років пісні Івасюка не дуже і змінилися, але ж сучасний світ на місці не стоїть. Тому ми вирішили зробити апдейт не тільки обкладинці платівки, але й самій Ротару. Тепер модерна Ротару, відома українська еротична модель Аліна Ротару, зайняла почесне місце на оновленому вінілі».

Арніка «Естрадний Ансамбль Арніка»

1974 рік

Художник: Петро Ряска

«Експресія. Контрольована та стримана експресія. Фольк, ритм, нарація, спокій, неспокій. Даючи опис до свого твору, насправді даю опис того, як я чую та відчуваю музичне виконання гурту Арніка. То має вигляд вже текстового твору, як реакцію на їх музичне мистецтво. Можливо, справжніми нараторами оформленої платівки мають бути музичні записи Арніки. Мій текст є недосконалим і може обмежити сприйняття виконання гурту чи навпаки нав’язати моє суб’єктивне відчуття почутого через платівку. Або моє сприйняття побаченого в першому візуальному вирішенні цієї платівки. Певно, воно є десь еклектичним мистецтвом, аудіо-візуальним та візуальним на візуальне. Перший дотик. Тримаючи в руках платівку вперше, ми вирішуємо, чи будемо слухати ці музичні записи. Ми уявлятимемо собі цей звук ще до того, як його почули».

ВІА Водограй «Водограй»

1978 рік

Художники: Роман Хімей, Ярема Малащук

Роман Хiмей: «Позавчора вийшов на байдарці у Дніпро, виплив на середину, а в голові зазвучав як сирена приспів Водограю «Як у Дніпраааа веселочка, воооду позичаааєє!» Шукаю телефон, згадав, що залишив на березі. Почав тихенько сам наспівувати…»

Ярема Малащук: «ВІА Водограй звучить краще, ніж 99% всієї укрмузики. Останнім часом крім українського фанку 70-х більше нічого слухати не можу».

  Підписуйтесь на наш канал у Telegram.
Народження «Голосу води»: як створювалась колаборація ДахаБрахи, ONUKA, The Maneken та Кatya Chilly