Афіша поверх пам'яті: інцидент у Запоріжжі й межі публічності

У Запоріжжі на фасаді Палацу культури «Дніпроспецсталь» з'явився рекламний банер із афішею концерту Анни Трінчер. Розмістили його не поряд, а безпосередньо поверх плаката, на якому були світлини українських військових — тих, хто перебуває в полоні, і тих, кого вважають зниклими безвісти.

Про інцидент співачка дізналася з мережі, де її різко критикували. У своєму Instagram вона сказала, що побачила ситуацію вже після розміщення банера й одразу зв'язалася з організаторами концерту та адміністрацією майданчика. За її словами, ні вона, ні її команда місця для реклами не обирали, і хто саме ухвалив таке рішення, їй невідомо. Відповідальність за те, де саме встановили банер, Трінчер поклала на адміністрацію Палацу культури.

«Банер з рекламою мого концерту розмістили поверх банера зі зниклими безвісти та полоненими захисниками. Мені дуже неприємно, боляче і сумно, що саме моя афіша була там. Я відчула велику низку неприємних емоцій. Для мене це абсолютне невігластво і так неприпустимо робити. Очевидно, що я не обирала це місце і мої організатори концерту також», — прокоментувала вона.

Після розголосу рекламний плакат із банера зі світлинами захисників зняли. А Трінчер скористалася власною публічністю інакше: поширила у своїх соцмережах інформацію про військових, чиї фотографії були на тому плакаті, і закликала не залишатися байдужими до їхніх родин.

«Я ніколи не стояла і не стоятиму осторонь війни. Війна є частиною мого життя і, як і життя кожного українця, велика частина мого болю. Бо щодня ми втрачаємо наших людей, а сотні родин досі живуть між надією і невідомістю, чекаючи своїх рідних із полону або звістки про зниклих безвісти», — підкреслила артистка.

Це не перший епізод, коли постать Трінчер опинялася в центрі уваги з гучним присмаком. Раніше мешканці Бережан на Тернопільщині, міста з населенням понад 17 тисяч людей, обурилися через відео, у якому співачка сказала, що їхнє місто має одну вулицю і схоже на село. А згодом зірка серіалу «Свати» Анна Кошмал звинуватила Трінчер та акторку Анастасію Цимбалару у плагіаті, заявивши, що колеги копіюють її ідеї для власних рекламних інтеграцій.

Історія із запорізьким банером — не стільки про конкретну афішу, скільки про те, як легко реклама заступає те, що заслуговує на видимість. Плакати з обличчями полонених і зниклих безвісти — це не фон для міського декору, а спосіб нагадати: за кожною світлиною стоїть родина, яка чекає. Питання не лише в тому, хто дав дозвіл повісити банер поверх. Питання в тому, чи навчилися ми помічати ці обличчя — і чи не стане наступного разу знову зручніше їх заклеїти.