Аліна Гросу про скандал довкола хрестин: критика мала летіти в мій бік, а не в бік Білик

У червні в Чернівцях охрестили сина Аліни Гросу — Марка-Ґабріеля. Обряд відбувся у Свято-Духівському кафедральному соборі, і саме це, а не зірковий склад гостей, викликало резонанс. Увагу до місця привернула журналістка Соня Кошкіна, після чого центральною темою обговорення стала постать митрополита Мелетія, який проводив таїнство.

За словами Гросу, про все, що стосується митрополита та історій навколо собору, родина дізналася вже з новин. Вибір храму, наголошує співачка, не був пов'язаний із конкретним священнослужителем. Для її родини це місце має давню історію: тут колись хрестили саму Аліну, її молодшого брата, двоюрідних братів і сестер, а згодом — дітей родичів. Тож хрестини Марка-Ґабріеля продовжили родинну традицію, а не стали рішенням через особу митрополита.

Найбільше претензій після обряду дісталося не мамі, а хрещеній мамі хлопчика — Ірині Білик. Вона роками залишається близькою до родини Гросу, тому її й запросили взяти цю роль. Утім, увагу привернула не її участь у таїнстві, а репутація храму та настоятеля — через це частина критики за вибір локації полетіла саме в бік співачки, хоча місце обирала родина Гросу.

«Я звикла до уваги через свою публічність», — зазначила артистка, додавши, що критика мала адресуватися їй, а не Білик, яка просто приїхала на хрестини. Для Гросу сама подія лишається насамперед сімейною, а не інфоприводом для скандалу.

Ця історія добре показує, як публічні люди стають уразливими навіть у ролях, які не стосуються їхніх власних рішень. Хресна мама приходить на свято, а відповідає за храм, обраний іншими, — і саме ця невідповідність між роллю та адресатом претензій і є, мабуть, найгучнішим свідченням того, як медійна увага перерозподіляє відповідальність довільно. Хрестини залишаються хрестинами: тим, що відбувається між родиною, кумами й дитиною, навіть коли навколо них здіймається шум.