Аліна Гросу про пластику, фільтри й дорослішання: «Люди мають впізнавати мене і на сцені, і в Instagram»

Розмова про зовнішність починається не з дзеркала, а з чужого погляду. Варто артистці викласти нове фото — і в коментарях уже шукають сліди хірурга. Аліна Гросу вирішила відповісти на ці підозри прямо й назвала їх безпідставними.

За її словами, до пластичних хірургів вона не зверталася ніколи — ні в Україні, ні за кордоном. «У мене не було жодних пластичних операцій. До косметологів я почала ходити вже в досить дорослому віці – у 30 років, якраз перед вагітністю. І то, я там усього боюся. Звичайно, із 17 років робила чистку обличчя, але щоб ботокс чи щось подібне, то хотіла б залишити якомога на пізніше», — розповіла співачка.

Причини змін, які вона бачить на власних знімках, простіші за хірургію: макіяж, фільтри й час. «Коли мені приписують пластику, передусім думаю про фільтри, якими дуже люблять зловживати дівчата. І мені це теж притаманно. Звичайно, я намагаюся не використовувати їх постійно й залишатися схожою на себе. Я в першу чергу співачка, мені виходити на сцену, люди мають впізнавати мене і там, і в Instagram, а фільтри, фотошоп, макіяж – усе це так чи інакше змінює зовнішність», — каже артистка.

Окремо Гросу заперечила аргумент, який найчастіше використовують у таких суперечках, — порівняння дитячих і дорослих фотографій. На її думку, це не доказ втручання лікарів. «Чіткі докази від кого? Якийсь хірург сказав, що щось мені робив? Чи просто взяли мої фотографії у 8 років і порівняли з фотографіями у 16? Я можу вас переконати, що будь-яку людину не завжди можна впізнати з самого раннього дитинства», — наводить вона свої слова.

Пишні форми, які теж стають приводом для обговорень, співачка пояснює генетикою та наслідками вагітності. А щоб підтримувати форму, тримається кількох звичок: рахує грами, калорії, білки, жири й вуглеводи, намагається випивати два літри води на день і вести активний спосіб життя.

Ця історія — не лише про одну артистку. У час, коли обличчя постійно проходить крізь фільтри, а кожен знімок легко порівняти з давнішим, межа між образом і людиною стирається. І тоді найпростіше пояснення — вік, макіяж, генетика — звучить менш переконливо, ніж версія про операцію. Гросу нагадує про інше: право на власне обличчя, яке змінюється разом із нею.