C CommaШоубіз, зірки, музика

Коронер назвав причину смерті Гейден Панеттьєрі: фентаніл і суміш препаратів

·652 слівредакція
Коронер назвав причину смерті Гейден Панеттьєрі: фентаніл і суміш препаратів

Акторка Гейден Панеттьєрі померла 16 серпня у Грінвіллі у 36 років. Офіс коронера округу Грінвілл визнав її смерть нещасним випадком, спричиненим токсичною дією фентанілу та низки інших речовин.

Історія Гейден Панеттьєрі — це історія про дитячу славу, яка не завжди обіцяє легке доросле життя. Вона починала зніматися ще дитиною, а 2000 року зіграла у спортивній драмі «Пам'ятай титанів» поруч із Дензелом Вашингтоном. Та справжня популярність прийшла до неї за рік: у супергеройському серіалі NBC «Герої» вона втілила Клер Беннет — чирлідерку, здатну до регенерації. Ця роль зробила її відомою на весь світ.

Далі були роки роботи в кіно й на телебаченні, зокрема роль кантрі-співачки Джульєтт Барнс у музично-драматичному серіалі «Нешвілл», де вона грала з 2012 до 2018 року. За цю роботу Панеттьєрі двічі номінували на «Золотий глобус». Серед її фільмів — «Льодова принцеса» 2005 року, «Давай, дівчата! Все або нічого», «Крик 4» та «Крик VI», що вийшов 2023-го й став поверненням до кіно після перерви.

У 2016 році акторка відійшла від індустрії. Вона відкрито говорила про залежність від алкоголю та наркотиків, а також про післяпологову депресію. Згодом вона повернулася до роботи, а у травні 2026 року випустила мемуари «Це я: розплата» (This Is Me: A Reckoning), у яких розповіла про дитячу славу, залежність і одужання, травми, домашнє насильство та втрати. У 2022 році в інтерв'ю People вона казала, що не шкодує навіть про найгірші події свого життя.

Після смерті акторки офіс коронера округу Грінвілл у Південній Кароліні оприлюднив результати розтину. Причиною смерті визнали «токсичний вплив фентанілу, 4-ANPP, альпразоламу, метокарбамолу та кветіапіну». Фентаніл — потужний синтетичний опіоїд; 4-ANPP є хімічним проміжним продуктом, який використовують у нелегальному виробництві фентанілу; альпразолам — бензодіазепін, відомий як «Ксанакс»; метокарбамол — рецептурний міорелаксант; кветіапін — антипсихотичний препарат, який застосовують зокрема для лікування шизофренії, біполярного розладу та великого депресивного розладу. Ознак травм, які могли б сприяти смерті, коронер не виявив. Характер смерті визначено як нещасний випадок.

Панеттьєрі померла 16 серпня у Грінвіллі. За даними бюро коронера, медики застосували розширені заходи серцево-легеневої реанімації, але врятувати її не вдалося. Поліція Грінвілла повідомила, що попереднє розслідування не виявило ознак злочину чи підозрілих обставин; на момент прибуття екстрених служб поруч із нею були її колишній хлопець Браян Гікерсон та його брат Зак. До розслідування долучилися агенти Управління з боротьби з наркотиками США (DEA) та правоохоронці району Лос-Анджелеса, які опитували кількох людей. Раніше слідство розглядало версію, що акторка могла померти після прийому підробленої таблетки, яку вважала іншою речовиною; за даними звіту, Гікерсон передав одному з офіцерів пакет із ліками Панеттьєрі.

Окрема лінія цієї історії — її донька Кая, яка народилася 2014 року. Її батько — український боксер Володимир Кличко, з яким акторка почала зустрічатися 2009 року і була заручена, але 2018-го вони остаточно розійшлися. Після цього повну опіку над донькою отримав Кличко. Панеттьєрі у 2022 році казала, що це рішення було для неї дуже болючим, але вона продовжувала регулярно бачитися з Каєю і в мемуарах називала Кличка чудовим батьком. Цього травня вона говорила, що сумує за донькою і хоче близьких стосунків із нею.

Після смерті акторки Кличко опублікував допис, у якому назвав її важливою частиною свого життя та матір'ю їхньої доньки: «Гейден, хоч більше і не була моєю партнеркою, була важливою частиною мого життя та матір'ю нашої доньки Каї». Він зазначив, що розповідатиме доньці про її матір із повагою і подбає, щоб вона пам'ятала, якою людиною була Панеттьєрі.

За сухими формулюваннями коронерського звіту — біографія, у якій було місце і для блиску, і для болю. Панеттьєрі сама обрала говорити про це вголос: у мемуарах, інтерв'ю, публічних зізнаннях. Тепер ці слова лишаються способом пам'ятати її не лише за ролями, а й за тим, як вона вчилася жити з власним досвідом.

Читайте також