«Пазли» на оперній сцені: ТанцТеатр «Життя» святкує 40 років

ТанцТеатр «Життя» під керівництвом Ірини Мазур відзначає своє 40-річчя великою програмою «Пазли» на сцені Львівської національної опери. Ювілейний вечір поєднає знакові номери, прем'єри та зустріч минулого з майбутнім.
Сорок років — це не просто число. Це відстань, яку долають не кроками, а пластикою тіла, рухом, що зберігає пам'ять. 30 вересня о 19:00 на сцені Львівської національної опери ТанцТеатр «Життя» збере свої десятиліття в одну вечірню програму під назвою «Пазли».
Керує колективом від самого початку народна артистка України Ірина Мазур. За її словами, ювілейна програма має показати, що українська автентика — живий організм, а не архівний експонат. «Українська автентика – це не музейний експонат і не пасторальна картинка з минулого. Я дуже прискіпливо відбираю музичний матеріал для наших проєктів. А для ювілейної програми - й поготів», — розповідає вона.
Серед прем'єр вечора — співпраця з молодим діджеєм із Коломиї DJ hOsT. Разом вони створили «Карпатську ніч», де електронний біт звучить поруч із етнічним корінням. «Ця колаборація доводить самобутність і життєздатність української культури: наша автентика настільки потужна, що легко підпорядковує собі глобальні музичні тренди, залишаючись справжньою, живою та дикою!» — додає Мазур.
За чотири десятиліття колектив виступав на сценах понад 50 країн. Окрема сторінка його історії — 2004 рік, коли «Дикі танці» у співпраці з Русланою прозвучали на «Євробаченні» у Стамбулі й принесли команді тріумф. Сама співачка згадує цей колектив як частину власного шляху: «ТанцТеатр "Життя" - це частина мене. Невід’ємна частина в моєму серці, в моїй душі. Не уявляю, яким би був мій сценічний шлях без цього колективу». До ювілею також долучаться Ірина Доля, Зіновій Карач і DJ hOsT.
Понад десять років тому «Життя» переросло з модерн-балету в повноцінний Театр Танцю, змінивши класичну пластику на сенсові проєкти — «Ремінісценція.UA», «Етноеволюція», «ДНК. Дух. Нація. Культура». Умістити всі сорок років в один вечір неможливо, тож «Пазли» стануть спробою скласти з окремих фрагментів цілісний образ колективу.
Можливо, у цьому й сенс ювілею: не підбивати підсумки, а ще раз показати, що культура тримається на живому русі — коли давнє не застигає, а щоразу знаходить нову мову.






