Антоніо Бандерасу — 66: п’ять ролей, які варто переглянути

10 серпня Антоніо Бандерасу виповнилося 66. За понад чотири десятиліття в кіно він приміряв десятки образів — від романтичних героїв до лиходіїв, від мексиканських розбійників до знеможених митців. Пропонуємо добірку стрічок, які найкраще розкривають діапазон цього актора.

«Маска Зорро» (1998) — класична пригодницька історія про помсту та честь. Мексиканець Алехандро Муррієта втрачає брата й шукає справедливості, а зустріч із легендарним Дієго де ла Вегою змінює його життя. Старий месник бачить у хлопцеві наступника, навчає його фехтуванню, і той виходить на боротьбу з губернатором Рафаелем Монтеро. Додає інтриги й кохання до доньки ворога — у цій стрічці Бандерас постає водночас безстрашним і вразливим.

Зовсім інший регістр — психологічний трилер Педро Альмодовара «Шкіра, в якій я живу» (2011). Пластичний хірург Роберт Ледгард присвячує роки створенню штучної шкіри, а в його маєтку під замком живе загадкова дівчина — головний об’єкт експериментів. Стрічка повільно оголює моторошну таємницю лікаря, і глядач розуміє, що стоїть за його науковими амбіціями. Бандерас тут не герой, а холодний маніпулятор, чия одержимість межує з безумством.

У напівавтобіографічній драмі «Біль та слава» (2019) актор знову працює з Альмодоваром — і ця роль принесла йому нагороди та визнання. Його персонаж, режисер Сальвадор Мальйо, переживає кризу: тіло зраджує, натхнення зникає. Рятують лише спогади — про бідне дитинство в провінції, перше кохання, перші кроки в мистецтві. Через ці рефлексії митець намагається повернути собі смак до життя.

До готичної класики 90-х належить «Інтерв’ю з вампіром» (1994), де Бандерас зіграв Армана — найдавнішого вампіра Парижа. Його герой очолює підземний «Театр вампірів» і спокушає Луї, обіцяючи йому велич і водночас відкриваючи холодну підступність безсмертних. Це невелика, але дуже помітна роль, яка додала акторові містичного шарму.

Нарешті, «Відчайдушний» (1995) Роберта Родрігеса — стильний екшн, де Бандерас грає колишнього музиканта Ель-Маріачі. Після загибелі коханої він перетворюється на кривавого месника: з гітарним футляром, повним зброї, він проходить через мексиканські бари в пошуках наркобарона Бучо. Цей фільм став візитівкою актора в жанрі бойовика.

Антоніо Бандерас уміє бути різним — і саме ця здатність перетворює кожну його появу на екрані на подію. Від помсти до рефлексії, від вампірської естетики до мексиканського неовестерну — його фільмографія варта того, щоб повертатися до неї знову.