Австралійці Breathe зробили обкладинкою альбому фото з Києва

Сіднейський дует Breathe обрав для обкладинки свого другого альбому фотографію, зроблену під час виступу на київському Atlas Festival. На світлині — обличчя дівчини з натовпу, яке, на думку музикантів, передає суть нового матеріалу.
Київський концерт австралійського гурту Breathe залишив слід не лише в пам'яті відвідувачів, а й у творчості самих музикантів. Дует, що працює на межі даунтемпо та електронного соулу, використав знімок з цього виступу для оформлення свого другого альбому. Авторка фото — українська фотографка Таня Горбатюк.
На обкладинці — дівчина, зафіксована в натовпі під час живого виконання. Музиканти зізнаються, що саме цей виступ став для них одним із найсильніших емоційних переживань на сцені. Вони пояснили свій вибір так: на обличчі дівчини можна побачити водночас людяність, надію, смуток, силу та любов — усе те, чим наповнений їхній новий альбом.
За словами артистів, пісні, що увійшли до платівки, покликані розбудити почуття, а обкладинка має нагадувати про те, що за кожним заголовком, дописом чи статистикою стоїть жива людина, яка відчуває не менш глибоко.
Breathe — це проєкт Ендрю Гранта і Шона Вокера з Сіднея. Їхнє звучання вирізняється атмосферністю, м'яким вокалом і кінематографічною естетикою. Цьогоріч музиканти відмовилися від турів і концертів, але зробили виняток для України, виступивши в липні на Atlas Festival.
Цей жест — більший за звичайний гастрольний пункт. Для гурту, який свідомо обмежив концертну діяльність, приїзд до Києва став принциповим рішенням. А тепер київська аудиторія фактично стала частиною їхнього альбому — не лише як глядачі, а як візуальний символ нового етапу творчості.
Читайте також
Ще в розділі «Музика»
- Марта Костюк за лаштунками Kaleo: вечір, який запам'ятається
- Полякова проти «автоматичних заборон»: новий етап суперечки з Суспільним
- Ґленн Г'юз іде зі сцени: попереду операція на відкритому серці
- 18-метровий робот Ом: чому гігант із туру Take That лякає британське село
- Надя Дорофєєва випустила перший україномовний кліп року — з оголеною сценою та символізмом







