«Тишком-нишком»: Микола Бровченко про $150 за гран-прі та нову сторінку творчості

У 1993 році українська пісня «Панно кохання» принесла своїй виконавиці гран-прі на «Слов'янському базарі» у Вітебську. Автор слів Микола Бровченко за цю роботу отримав 150 доларів. Про це він розповів в інтерв'ю, приуроченому до нового проєкту «Тишком-нишком», який відбудеться 18 вересня.

Бровченко — автор пісень, що стали знаковими для української естради часів Незалежності. Його «Полуднева спека» у 2000-х вивела виконавицю в перший ешелон шоу-бізнесу, а відео, зняте в українській Ялті, визнали найкращим на фестивалі «Таврійські Ігри». Патріотичний шлягер «Україна — це ти», написаний у співавторстві з Тіною Кароль, наприкінці 2016 року внесли до шкільної програми.

Попри гучні перемоги, митець зізнається, що довго не хотів ворушити минуле. «Я для себе уже років 15, якщо не більше, їх викреслив, — каже він про виконавиць, які згодом зрадили Україну. — Я перестав із ними співробітничати, тому що там уже давно було ясно, що їм, скажімо так, наша земля не рідна».

Новий проєкт «Тишком-нишком» Бровченко називає спробою зробити камерний формат за зразком Tiny Desk Concert. «Ми не хотіли збирати зали, не хотіли збирати стадіони», — пояснює він. Вісім пісень прозвучать наживо у виконанні Тетяни Гончарової, яка повертається до слухачів після тривалої паузи. Шість творів — цілком авторства Бровченка, і слова, і музика. Одна з них, «Таємних пісень playlist», присвячена композитору Сергію Круценку, якого вже три роки немає. Ще одна — «Полуднева спека» — звучатиме в стилі босанова.

Сам Бровченко називає себе сонграйтером і не любить означення «поет-пісняр». «Я знаю, що таке поет, який це тягар, яка це непроста діяльність», — зауважує він, додаючи, що пісня для нього — «неодмінний мікс музики і слів». Музику він ставить на перше місце: «Саме завдяки мелодії пісні витримують неймовірні часові простори — 30, 40, 50, 60 років».

Про сучасну індустрію Бровченко говорить із застереженням. Головним болем називає непрозорість: «Ми боремося саме за прозорість. Не за мутки, не за схемки». За його словами, авторські виплати залежать від активності пісні в ефірах, і наразі прожити з них складно. «Якщо йде сплеск, прем'єра пісні, її ротації, то це може впасти на рахунок і 30-40 тис. на місяць. Але коли проходить час... виплати значно менші», — розповідає він.

Окремо митець висловлюється про штучний інтелект. Він активно використовує ШІ для створення демо, але наголошує на межі: «Я ніколи не віддаю ШІ справу творити». Водночас вважає, що видавати згенеровану музику за власну — «неморально і неетично». «Це вже шахрайство вищої проби — те, що робить ШІ», — каже Бровченко.

Серед сучасних українських сонграйтерів він вирізняє Святослава Вакарчука, Тараса Петриненка, Ірину Білик, гурти «Брати Гадюкіни», «Друга Ріка», Kozak System. Про співачку Крихітку (Сашу Кольцову) каже: «Поважаю те, що вона робить усі ці роки... креативно і не так гучно, як інші, але стоїть на своїх позиціях».

Наостанок Бровченко ділиться планами: має багато власних пісень, які готовий віддавати українським виконавцям. «Буду віддавати їх безкоштовно в надії на роялті», — говорить він. І додає: «Пісня живе доти, доки на неї роблять кавери».