Селін Діон повернулася на сцену в Парижі: «Це сльози радості»

Вона обіцяла собі не плакати — і все ж не стрималася. Коли зазвучала вступна пісня, Селін Діон простягнула мікрофон до зали, щоб глядачі допомогли їй пройти приспів. «Я стою на сцені в цьому місті, яке я так люблю, завдяки вашій підтримці та вашій любові», — сказала вона, майже весь вечір розмовляючи французькою.

Субота, 12 вересня, стала для співачки першим повноцінним концертом із 2020 року, коли вона востаннє виступала в Нью-Джерсі. Відтоді була лише одна пісня — на церемонії закриття Олімпійських ігор у Парижі 2024-го. Причиною паузи стало оголошене у 2022 році діагностоване захворювання: синдром ригідної людини, який ще називають «м'язовою скутістю». Через нього артистка відмовилася від гастролей.

Паризькі концерти планувалися ще на 2020 рік — як частина світового туру Courage World Tour. Спочатку їх перенесла пандемія, потім — проблеми зі здоров'ям. Коли 30 березня, у свій день народження, Діон оголосила про повернення, за квитками заздалегідь зареєструвалися близько дев'яти мільйонів людей.

Постановка, яку створив франко-канадський креативний директор і володар «Ґреммі» Вілло Перрон, відомий співпрацею з Ріанною, Дрейком і Бейонсе, за задумом мала стати «візуальною метафорою для розділів її кар'єри та моменту повного завершення її повернення на сцену в Парижі». Шоу виглядало стримано: кілька чорних суконь, приглушене світло, а між піснями — відео з біблійними образами, ніби просякнутими мотивом паломництва. В одному з них Діон блукає пустельними ландшафтами, які затьмарюють пісок, каміння й тіні. В іншому на далеких горизонтах з'являються співаки госпел у шатах і виходять на сцену, щоб співати разом із нею — сама вона стоїть на скелі в ореолі.

Понад дві години лунали My Heart Will Go On, All By Myself, The Power of Love, Because You Loved Me, Pour que tu m'aimes encore, I'm Alive. Діон кривлялася, грала на уявній гітарі — тобто робила все те, що зробило її однією з найпопулярніших артисток усіх часів. Загалом у світі продано понад 200 мільйонів примірників її альбомів; 1988 року вона перемогла на «Євробаченні», представляючи Швейцарію з піснею Ne partez pas sans moi.

Цей виступ — не просто повернення співачки, а повернення голосу до власного тіла. Сцена, яка довго лишалася для Діон недосяжною, знову стала місцем, де вона може бути собою. І, здається, саме тому сльози, які вона обіцяла собі стримати, виявилися найточнішою частиною вечора.