«Буча. Вертикаль терору»: фільм-розслідування про снайпера, який полював на цивільних

Буча трималася в окупації 33 дні. Російські війська увійшли туди на важкій техніці зранку 27 лютого 2022 року — того ж дня ракета влучила в житловий будинок, і міський голова Анатолій Федорук повідомив про перших загиблих. Війська залишили місто 31 березня, а вже ввечері 2 квітня Міністерство оборони офіційно заявило, що всі населені пункти Київщини звільнено. Коли журналісти й українські військові потрапили до Бучі, на вулицях лежали тіла — частину з них знайшли зі зв'язаними за спиною руками.

Саме цьому відрізку часу присвячений новий документальний фільм-розслідування «Буча. Вертикаль терору». У ньому йдеться про катування та вбивства п'ятьох цивільних, а головним фігурантом є Артем Демент'єв — розвідник-снайпер 234-го десантно-штурмового полку збройних сил Росії. Українські правоохоронці підозрюють його у вбивстві щонайменше п'яти мирних жителів та причетності до численних випадків катувань.

Стрічка пропонує раніше не оприлюднені деталі слідства, нові докази й документи, а також відтворює обставини злочинів російських військових. Автори показують так звану вертикаль терору — від безпосередніх виконавців до командування.

«Нами був створений портрет цього Демент'єва і характер його дій говорив нам про те, що він вчинює розстріли, які не пов'язані саме з військовою необхідністю», — каже у фільмі старший слідчий ДБР Олександр Побєднов. За його словами, всі п'ятеро чоловіків, у причетності до вбивства яких підозрюють Демент'єва, були в цивільному одязі й без зброї, тож загрози окупантам не становили.

«На мій погляд, та особа, яка здійснювала постріли, вони не розбиралася то військовослужбовці чи цивільні. Він просто знищував живі цілі», — додає слідчий.

Розслідування триває й поза межами цієї справи. У липні 2026 року в Нацполіції розповіли, що заочно повідомили про підозру командиру розвідувального взводу 234-го десантно-штурмового полку ЗС РФ Артему Тарєєву: за даними слідства, у зоні відповідальності цього підрозділу загинули щонайменше 22 цивільних. Поліцейські також встановили, що безпосередню участь у низці воєнних злочинів брали розвідник-снайпер Артем Демент'єв та старший розвідник-снайпер Кирил Крючков.

Ще один епізод — підозра командиру взводу 76-ї десантно-штурмової дивізії ЗС Росії Юрію Кіму, про яку стало відомо 24 листопада 2025 року. Генпрокурор Руслан Кравченко зазначав, що більшість кримінальних справ розглядають у судах заочно, без допитів і затримання підозрюваних, але «формується доказова база, яка працює як у національних провадженнях, так і є основою для майбутніх справ Міжнародного трибуналу».

Масштаб трагедії Бучанського району вимірюється тисячами. Правоохоронці зафіксували понад 9 тисяч воєнних злочинів, скоєних армією РФ за час окупації, загинули понад 1700 цивільних. Лише протягом 2022 року вдалося ідентифікувати 91 російського військового, причетного до цих злочинів. 8 квітня 2022 року в Бучі почали ексгумацію тіл із братської могили біля церкви Андрія Первозванного і всіх святих, щоб ідентифікувати людей та встановити обставини їхньої смерті. А приватна американська компанія Maxar Technologies повідомила, що перші ознаки цієї могили були зафіксовані на супутникових знімках ще 10 березня 2022 року. 14 квітня Бучу особисто відвідав прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан.

Такі фільми працюють не лише як історичне свідчення. Вони перетворюють окремі епізоди на доказову тканину, де за кожною підозрою стоїть конкретна людина, її посада й наказ, який вона виконувала. І поки суди ухвалюють вироки заочно, саме ця тканина тримає пам'ять про Бучу від забуття.