Бужинська на захисті Павліка: хейт класиків під час війни

Бювет у Трускавці цими днями перетворився на імпровізовану концертну залу: Віктор Павлік просто неба виконав свій легендарний хіт «Білі черемхи». Відео, на якому артист присідає біля маленького хлопчика і співає, тримаючи мікрофон, швидко розлетілося соцмережами та викликало бурхливе обговорення.

Глядачі розділилися на два табори: одні припустили, що співак виступав під фонограму, інші стали на його захист. «На бюветі у Трускавці нереально співати під фонограму, бо там старезний мікрофон і дві колонки із палацу виносять!» — зауважили представники концертної агенції Power. Інші коментатори додавали: «Він ніколи не співав наживо», а дехто писав: «Дуже зворушливе відео з хлопчиком. Павлік заспівав, як заспівав. Голос його. Що вам ще треба?!»

До розмови долучилася й Катерина Бужинська. Співачка звернулася до автора матеріалу, який висвітлював подію, і попросила ставитися з повагою до класиків української сцени. «Як співачка з 30-річним стажем, хочу запитати автора: чому під час війни стільки зневаги до людей культури? Зараз чомусь стало дуже легко і “модно” хейтити саме класиків української сцени. Але наша естрада всі роки незалежності трималася не на одноденних зірках, а саме на людях класики», — наголосила вона.

Бужинська закликала до елементарної поваги, зважаючи на внесок артиста в культуру: «Віктор Павлик — артист, якому аплодували вищі фланги і збиралися повні зали. Дуже шкода, що у вас немає елементарної поваги до тих, хто десятиліттями будував українську культуру і тримає її зараз!»

Під заявою Бужинської з’явилася реакція і від Сергія Пермана, керівника Палацу «Україна», який раніше мав публічний конфлікт із Павліком і навіть називав його «статевою ганчіркою». Цього разу Перман обмежився емодзі з аплодуючими руками, ймовірно, підтримуючи слова колеги. У цьому конфлікті також згадували Ірину Білик, яка стала на бік Пермана, розповідаючи, як музикант підтримав її під час хвороби.

Сам Павлік уперше офіційно прокоментував обставини свого ювілейного концерту 21 березня, але деталі цієї розмови залишаються поза увагою. Поки що публічна дискусія точиться навколо того, чи варто судити артиста за один виступ, чи краще згадати його багаторічну працю на сцені. Схоже, питання поваги до тих, хто формував сучасну українську естраду, стає важливішим за технічні деталі запису.