П'ять екранізацій Кінга: від «Сяйва» до «Життя Чака»

Коли згадують екранізації Стівена Кінга, першим у голову спадає класика на кшталт «Керрі» чи «Сяйва». Але письменник, який десятиліттями лякає читачів, уміє так само щиро говорити про людяність, пам'ять і навіть надію. У цій добірці — п'ять фільмів, що показують Кінга з різних боків.

«Доктор Сон» Майка Фленагана — це продовження історії Денні Торранса, який подорослішав, але не позбувся дитячих травм, пов'язаних із готелем «Оверлук». Усе змінюється, коли він знайомиться з дівчинкою Аброю, яка теж має здатність «сяяти». Разом вони мусять протистояти групі, що полює на обдарованих дітей. Стрічка зібрала 79% схвалення на Rotten Tomatoes: критики відзначили, що Фленаган зумів поєднати психологічний горор із моторошною атмосферою оригіналу, не втративши власного голосу.

Інша робота за Кінгом — «Кладовище домашніх тварин» — пропонує знайому, але не менш тривожну історію. Родина Крід переїжджає в тихий будинок у Мені, де виявляє незвичайне кладовище, здатне повертати померлих до життя. Щоправда, як це часто буває в Кінга, таке повернення — не завжди благо. Думки критиків і глядачів розділилися: 58% проти 33% на Rotten Tomatoes. Одні хвалять атмосферу та зміни порівняно з книгою, інші кажуть, що ремейк не використав увесь потенціал першоджерела.

«Телефон містера Гаррігана» — камерна історія про школяра Крейга, який товаришує з самотнім мільярдером і дарує йому смартфон. Після смерті чоловіка хлопець кладе телефон разом із тілом у труну — і раптом отримує повідомлення з того світу. У всесвіті Кінга навіть гаджети не хочуть спокійно лежати. Критики оцінили фільм стримано — 46% на Rotten Tomatoes, зазначивши, що сильна акторська гра не завжди компенсує брак справжнього страху, хоча атмосфера та вірність повісті заслуговують на увагу.

А от «Життя Чака» — це зовсім інший Кінг. Тут немає клоунів чи монстрів, натомість — історія Чака Кранца, розказана через три етапи його життя: від дитинства до смерті. Фільм поступово перетворюється на розповідь про любов, втрати й цінність звичайних днів. Картина отримала 80% від критиків і 88% від глядачів на Rotten Tomatoes, а рецензенти відзначають її емоційність, незвичну структуру й тепліший погляд на творчість письменника.

Нарешті, «Гра Джеральда» — психологічний трилер, який довго вважався майже неможливим для адаптації. Джессі приїжджає з чоловіком у заміський будинок, аби урізноманітнити подружнє життя, але чоловік помирає, і жінка лишається прикутою до ліжка. Тепер їй треба звільнитися й водночас розібратися з власними спогадами. Фільм отримав 77/100 на Metacritic, а Variety назвав його надзвичайно напруженим, тоді як The Playlist порівняв із симфонією саспенсу. Особливо хвалили гру Карли Гуджіно.

Ці п'ять стрічок показують: Кінг для кіно — не лише про жах, а й про людей, які опиняються в неймовірних обставинах. Інколи найстрашніше в них — не надприродне, а власні спогади та вибір.