Шість тисяч голосів замість одного: у Києві вшанували Михайла Клименка
25 липня в мультипросторі «Де, Що, Інше» зібралося шість тисяч людей, щоб разом згадати фронтмена гурту ADAM. Концерт став не прощанням, а свідченням того, як музика може об’єднувати навіть після того, як її автор замовк.
Сцена того вечора належала не одному голосу, а багатьом. Олександр Пономарьов, Святослав Вакарчук, KOLA, DANTES, Марина Круть, Vivienne Mort, LATEXFAUNA, Schmalgauzen, Ziferblat, Wellboy, Parfeniuk, Tember Blanche, BRYKULETS, DARISHA, Lely45, Женя Галич, Геля Зозуля, NAZVA, Макс Козаченко — кожен із них виконав одну з пісень ADAM, додавши їй власного звучання. Ведучими стали Вова Шумко та Лєра Мандзюк.
Між виступами артисти ділилися спогадами про Михайла Клименка поза сценою — про дружбу, розмови, моменти, які не ввійшли в жоден кліп. Але найзворушливішим моментом став фінал: донька музиканта Ніла вийшла на сцену і разом із залом заспівала «Повільно». Тисячі голосів злилися в один.
Серцем події була вдова Михайла, Саша Норова. Вона виконала кілька танцювальних номерів разом із Мариною Круть та Lely45, а решту вечора провела біля сцени. «Коли я вперше почула наші з Мішею пісні в інших голосах, це було водночас і радісно, і дуже щемко. Саме тоді я усвідомила, що більше ніколи не заспіваю їх із ним наживо. Але водночас зрозуміла, що його музика продовжує жити. Моя маленька мрія перетворилася на вечір любові й добра. Я дуже хотіла, щоб Міша побачив цей концерт. Вірю, що він був цього вечора разом із нами. І якщо після цього концерту люди стануть трохи більше любити, обіймати одне одного й не боятися говорити про свої почуття — значить, усе було недаремно. Мішо, подивися, скільки людей ти зібрав. 6 тисяч людей, яких об’єднали твої пісні», — зізналася вона.
Організаторка заходу, засновниця мультипростору «Де, Що, Інше» Тамара Уманська, розповіла, що вони з Михайлом і Сашею давно мріяли про великий майданчик — навіть анонсували концерт у Палаці спорту. «Ми з Мішею і Сашею творчо зростали поруч, зробили разом шість концертів, і я завжди вірила, що одного дня ми прийдемо до великих майданчиків. Ми навіть анонсували концерт у Палаці спорту, але, на жаль, Міша вже не встиг його побачити. Тому для нас було важливо подарувати людям те, про що він писав у своїх піснях, — любов. Ми дуже хотіли, щоб люди відчули цю енергію кохання та безмежного таланту Міші», — каже Уманська.
Син Михайла Марк допомагав із продажем пам’ятного мерчу. А шеститисячний натовп співав так, ніби нічого не сталося, — ніби головний вокаліст усе ще десь поряд. Бо, здається, так воно й було.
Читайте також
