«Дау» у Венеції: чому Україна проти показу фільму Хржановського

83-й Венеційський міжнародний кінофестиваль опинився в епіцентрі культурної дипломатії війни. Українські міністерства культури та закордонних справ оприлюднили спільну заяву, у якій висловили глибоке занепокоєння через появу в основному конкурсі фільму «Дау» російського режисера Іллі Хржановського. Це рішення, на думку відомств, легітимізує проєкт, пов'язаний із державою-агресором.

Венеційська бієнале — одна з найвпливовіших культурних платформ світу, тож її вибір формує міжнародний культурний порядок денний. У заяві наголошують: поки Росія веде загарбницьку війну, руйнуючи міста, пам'ятки та ідентичність України, надання такого майданчика проєкту з російським слідом надсилає тривожний сигнал. Водночас у Мінкульті та МЗС підкреслюють, що не закликають до цензури чи обмеження кураторської свободи, а лише просять зважати на походження фінансування та політичні зв'язки.

Окрему увагу приділили фінансовій складовій. «Дау» фінансував російський бізнесмен Сергій Адоньєв, який перебуває під санкціями США та України. Режисер Ілля Хржановський очолював культурний проєкт, що отримав кошти від олігархів, близьких до Кремля. У заяві згадують і виконавця головної ролі Теодора Курентзиса: музикант отримав російське громадянство від Володимира Путіна, а його кар'єра спиралася на підтримку підсанкційних державних банків та інституцій. Через це деякі європейські культурні установи вже скасували його виступи.

Болючим пунктом став і Харків, де «Дау» знімали у 2008–2011 роках. Українські відомства зазначають: місто у фільмі показане крізь радянську оптику, без урахування його української історії. Це відтворює імперську наративну модель, яку Росія використовує у війні. «Особливо болісним є той факт, що фільм зняв режисер із держави-агресора, а місцем його зйомок стало місто, яке нині зазнає постійних російських ракетних, дронових та бомбових атак. Тому обираючи для показу цю роботу, фестиваль ризикує опосередковано легітимізувати спроби Росії стерти та привласнити історію й культурну ідентичність України», — ідеться в заяві.

Україна не вимагає заборони, але закликає міжнародні платформи проводити ретельну перевірку зв'язків митців із російською державою. Нагадують і про березневе звернення щодо повернення Росії на Венеційську бієнале, а також про позицію Єврокомісії від 21 липня, що фінансовані ЄС культурні заходи мають відповідати демократичним цінностям. Чи почує цей голос фестиваль — побачимо вже на прем'єрі.