Азіза Ескендер: пісні як міст між Кримом і вільною Україною

Крим для Азізи Ескендер — не просто географічна точка. Вона народилася в Ташкенті, куди її родину вигнала депортація, а в чотири роки повернулася в рідне Ґезлєво. Море, степ, батьківське подвір'я — із цих образів складається її дім, від якого сьогодні її відділяє окупація. Відчуття втраченого дому проходить червоною ниткою через новий концерт співачки у проєкті «Тотальний: Наживо», що став присвятою Руху опору й усім, хто залишається на тимчасово окупованих територіях.

У лайві Азіза виконала п'ять композицій — «Kel», «Як пояснити біль», «Mankurt», «Menim qara köz qara qaş qızım hayırlı geceler» та «The Flag of Freedom». Тексти звучать трьома мовами: українською, кримськотатарською та англійською. Її стиль балансує між електронікою, ембієнтом і spoken word, коли речитатив лягає на клавішні.

Між піснями співачка говорить про Крим, своє кримськотатарське коріння — її дідусі були кримськими татарами, а бабусі казанськими — і про рідних, із якими її розділила окупація. Вона зізнається: Крим і ті, хто лишився там, постійно з нею в думках. «Я ніби постійно в собі тримаю Крим, мрії, думки, тих рідних людей, які перебувають в окупації, не тільки в Криму. Кожним подихом я намагаюся наповнити сенсом і зробити щось, щоби наблизити той час, коли я і мої рідні, мої друзі побачать один одного», — каже вона.

Звертаючись до українців на підконтрольній території, Ескендер наголошує: ті, хто живе у свободі, мають стати голосами людей, які опинилися в тиші терору. «Мені відчувається, що люди, які знаходяться у вільній Україні, вони мають бути голосами тих, хто перебуває просто у страшному тихому терорі, хто прагне бути почутим. І так само ми прагнемо побачити людей, які нас чекають і борються за нас», — ділиться співачка.

У фіналі виступу вона дякує всім, хто не припиняє спротив, і закликає приєднуватися до Руху опору: «Я хочу подякувати кожному, хто має в серці волю, повагу до себе і продовжує боротися. Закликаю всіх стати частиною Руху опору і ніколи не падати духом, тому що за нами великі гори, і море, і за нами великі пісні, твори, які ніколи не помруть і ніколи не зникнуть з цієї планети».

У візуальному оформленні лайва з'являється символіка Руху опору ССО — дві руни з двокрапкою, які уособлюють минуле, теперішнє і майбутнє. Цей знак трактують як образ «ока, що випалює російських окупантів наскрізь».

Концерт Азізи — не просто музична подія. Це нагадування: культура здатна тримати зв'язок там, де його намагаються знищити, — попри відстань, окупацію та спроби Росії стерти будь-яку українську ідентичність. Її голос стає тим самим мостом, який щоразу наводиться між півостровом і рештою України.