Американський оркестр відмовився від виступу російського скрипаля

Симфонічний оркестр Аннаполіса вирішив відмовитися від запланованої співпраці з російським скрипалем Вадимом Рєпіним. Музикант мав виступити з колективом 6 та 7 листопада в Maryland Hall, виконавши Перший скрипковий концерт Дмитра Шостаковича. Тепер оркестр змінює програму цих вечорів.

В установі пояснили, що за нинішніх обставин успішна співпраця з Рєпіним неможлива і не відповідатиме інтересам глядачів. Оновлену програму обіцяють представити згодом, а вже придбані квитки залишатимуться дійсними. Водночас в оркестрі заявили, що не виключають співпраці з музикантом у майбутньому, та наголосили, що колектив і скрипаль нібито поділяють прагнення до завершення війни.

Скасування виступу Рєпіна вітало посольство України в США. Тимчасовий повірений у справах України Денис Сєнік зазначив, що Росія використовує культурну дипломатію як інструмент «м'якої сили», намагаючись відбілити свій імідж на тлі війни проти України. Українські дипломати закликали скасувати концерт ще 26 серпня. У посольстві нагадали, що в лютому 2024 року Рєпін виступав із державним оркестром на концерті, організованому фондом Кремля.

Ще в червні американські активісти створили петицію із закликом не допускати виступу Рєпіна з аннаполіським оркестром. Це не перша відмова від співпраці з музикантом: раніше це зробили Маннгаймська філармонія в Німеччині та Симфонічний оркестр Палм-Біч у Флориді. У Флоренції також скасували балетний вечір за участю його дружини Світлани Захарової, прими-балерини Большого театру та колишньої депутатки російської партії «Єдина Росія».

Ця історія вписується в ширший тренд: західні культурні інституції дедалі частіше переглядають співпрацю з російськими митцями, які публічно пов'язані з Кремлем. У липні 2025 року в Італії скасували концерт піаніста Олександра Романовського, який у 2022 році виступав на руїнах знищеного росіянами драмтеатру в Маріуполі.

Для оркестру Аннаполіса це рішення — про цінності, які колектив готовий транслювати зі сцени. Адже музика, попри свою позачасовість, завжди звучить у конкретному історичному моменті, і зараз цей момент вимагає чіткості позицій.