Наталка Денисенко про рейдерське захоплення бізнесу та творчість під час війни

У житті Наталки Денисенко ювелірна справа посідає особливе місце — це простір, де вона реалізує власні творчі імпульси. Однак війна внесла в цей процес суттєві корективи: виробництво зіткнулося з низкою викликів, які змусили акторку переглянути звичні ритми роботи.

За словами Денисенко, майстерня, яку вона веде разом із чоловіком Юрієм Ярошенком, нині потерпає від постійних повітряних тривог, що ускладнюють виробничий процес. Додатково вдарила мобілізація — кількох працівників команди вже призвали до лав Збройних сил. Але найбільшим випробуванням стало рейдерське захоплення приміщення, через яке довелося шукати нове місце для роботи.

«Зараз справді дуже складно виготовляти прикраси. Це не картопля і не вода, яку люди купують щодня. Але ми продовжуємо працювати, у нас є свої клієнти, зокрема й за кордоном. І коли настають свята, дні народження чи якісь особливі дати, люди все одно хочуть подарувати щось красиве — і приходять до нас», — поділилася акторка.

Попри всі труднощі, пані Наталка не розглядає варіант закриття бізнесу. Для неї це не лише джерело прибутку, а насамперед спосіб самовираження. Вона наголошує: створення прикрас приносить їй задоволення, і якби йшлося суто про заробіток, обрала б зовсім іншу сферу — наприклад, доставку води чи продуктові магазини, які завжди мають попит у Києві. Однак їй цікаво вигадувати й творити, а не просто отримувати вигоду.

Окрім ювелірної майстерні, артистка під час війни розвиває освітній напрям — курс із постановки голосу, дикції та правильної вимови. Це дозволяє їй мати кілька джерел доходу й водночас ділитися професійним досвідом.

Історія Денисенко — ще одне свідчення того, як український креативний бізнес шукає шляхи виживання в умовах повномасштабної війни. Попри втрати, переїзди та кадрові зміни, підприємці продовжують триматися за свою справу, перетворюючи її на простір стійкості та натхнення.