Дід Панас: могила легенди українського телебачення заросла бур'янами

Його голос лунав у кожній оселі, де росли діти, але сам він все життя залишався людиною непоказною. Петро Вескляров, якого ми знаємо як Діда Панаса, народився 1911 року в містечку Тальне на Черкащині. Його справжнє ім'я — Пінхас Хаїмович Векслер. Під час Другої світової війни, опинившись у нацистському полоні, він врятувався, назвавшись українським іменем — Петро Вескляров. Саме з цим іменем він і увійшов в історію.

З 1962 по 1986 рік артист незмінно з'являвся в ефірі як ведучий дитячої програми «Вечірня казка». У вишиванці, на тлі декорацій сільської хати, він щовечора вітав найменших глядачів: «Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка!». Це привітання стало символом цілої епохи. Цікаво, що фраза «Отака х**я, малята», яку йому приписують, — лише міська легенда, жодних документальних підтверджень цього не існує.

Попри шалену популярність, життя Діда Панаса було далеким від розкоші. Майже все своє життя він тулився в однокімнатній квартирі, і лише 1988 року отримав окреме житло на вулиці Саксаганського, 24. Помер Петро Юхимович 5 січня 1994 року в лікарні. Прощання відбулося на кіностудії імені Довженка — того дня в останню путь проводжали одразу дев'ятьох її працівників.

Сьогодні могила легенди розташована в колумбарії Байкового кладовища, просто біля пішохідної доріжки. Плита із сіро-червоного граніту з лаконічним написом «Заслужений артист України. ВЕСКЛЯРОВ Петро Юхимович. 9.VI.1911 – 5.I.1994» та портретом у впізнаваному образі — у вишиванці та з вусами. Нині надгробок оточують густі зарості дикого винограду та бур'яни, але біля портрета лежать скромні штучні квіти — хтось усе ж доглядає за місцем спочинку.

У відео, що з'явилося в мережі, кадри могили супроводжує архівний запис голосу самого Діда Панаса: він читає дитячий вірш і бажає малечі добраніч. Це звучання додає всій сцені особливого, майже родинного відтінку. Історія Діда Панаса — це не лише спогад про дитинство, а й нагадування про те, як швидко час стирає сліди навіть тих, хто колись був улюбленцем нації. Але поки звучить його голос, пам'ять про нього лишається живою.