Борис Барський: актор «Масок», який залишився в Одесі

У 1990-х важко було уявити телевізор без «Масок-шоу» — і без облич, які цей проєкт зробив упізнаваними. Одне з них належить Борису Барському, одеситові, який прийшов на сцену зовсім не з театрального інституту.

Він народився 22 вересня 1959 року в Одесі. Закінчив факультет атомної енергетики Одеського політехнічного інституту, три роки пропрацював у Центрі стандартизації та метрології — і паралельно ходив до студії пантоміми. Зрештою вибір було зроблено: 1992 року він здобув диплом російського ГІТІСу за спеціальністю «режисура естради та масових вистав». Від 1984 року і донині він один із провідних акторів комік-трупи «Маски», зіграв майже в усіх 80 серіях «Масок-шоу» та в кількох фільмах. Він також автор семи книжок, серед яких є поетичні збірки, а 2009 року отримав звання Народного артиста України.

Поза сценою в нього є історія, про яку він говорить рідко. З 1980 року Барський одружений із хіміком Наталією, у подружжя народилися донька Анастасія (1983) і син Костянтин (1984). Син помер у 25 років — через затяжну хворобу після серцевого нападу. «Це неможливо пережити просто. Ти з цим живеш і коли кажуть, що час лікує, нічого не лікує. Це завжди лишається в тобі. Ти цього позбутися не зможеш. Я дуже добре розумію матерів тих хлопців, які боронять Україну, які гинуть, які повертаються інвалідами, у яких у голові змінюється все. Це не переживеш, із цим доводиться жити», — сказав він в інтерв'ю Олексію Суханову 2023 року.

У квітні 2022 року актор уперше став дідусем — про це він розповів лише в березні 2025-го. Донька Анастасія народила доньку Валентину в Болгарії, а за три місяці родина повернулася до Одеси.

Про війну Барський висловлюється прямо. Після анексії Криму театр «Маски» припинив виступи на півострові, а після повномасштабного нападу РФ актор із родиною залишився жити й працювати в Одесі. Водночас він і далі розмовляє російською. «Я маю українську родину. І ми все життя розмовляли двома мовами і чудово один одного розуміли. Це не є проблемою. Проблема трохи інша. Людину слід судити по вчинках, а не з мови, якою вона говорить. На лінії фронту багато хто говорить російською. По-друге, не можна нав'язувати. І ще важливо, що для Одеси це культурна спадщина. Я не бачу тут проблем. У чому проблема? У неприйнятті? У відторгненні? Ну лайте мене за це», — говорив він 2024 року.

Окремо він згадав Евеліну Бльоданс, уродженку Ялти, яка теж стала відомою завдяки «Маскам-шоу», а нині живе в Росії й підтримує анексію Криму. «Чому підтримала російську агресію? Це у неї потрібно питати. Що я можу сказати про її ура-патріотизм? Вона повністю відповідає своєму прізвищу — от і все», — сказав актор. Він підтримує зв'язок і з колегою по трупі Георгієм Делієвим.

Барський бере участь у благодійних заходах і допомагає українським військовим, за що отримав відзнаку «Гордість нації» за вагомий внесок у підтримку ЗСУ.

Історія Барського — про те, що сцена і війна сьогодні існують в одному часі. Він не виїхав, не змінив мови й не став іншим — просто продовжує робити те, що вміє, у місті, яке називає своїм.