C CommaШоубіз, зірки, музика

Данія та Норвегія зняли фільм про російську розвідку: ШІ загрожує анонімним джерелам

·209 слівредакція
Данія та Норвегія зняли фільм про російську розвідку: ШІ загрожує анонімним джерелам

Данський мовник DR і норвезький NRK прибрали зі своїх сайтів документальний серіал «Тіньова війна» про російську розвідку. Причина — побоювання, що інструменти штучного інтелекту здатні встановити особи й голоси анонімних джерел.

Фільм, який ще кілька років тому здавався надійно захищеним, тепер вважають небезпечним для тих, хто погодився говорити перед камерою на умовах анонімності. Данський суспільний мовник DR зняв зі свого сайту трисерійний документальний серіал «Тіньова війна», присвячений діяльності російської розвідки. Слідом за ним матеріал прибрав і норвезький NRK.

Причина не в юридичних претензіях і не в редакційній помилці. Ідеться про те, що сучасні технології штучного інтелекту здатні відновити обличчя та голос людини навіть тоді, коли їх спеціально змінили. Якщо розмиття виявилося надто слабким, а голос змінили недостатньо, алгоритм може дійти до того, хто насправді ховається за псевдонімом. Для журналістів, які роками працюють із конфіденційними джерелами, це принципово нова загроза, до якої медіа лише починають пристосовуватися.

«Тіньова війна» вийшла у квітні 2023 року. Над нею впродовж року працювали журналісти з Норвегії, Данії, Швеції та Фінляндії. Вони досліджували діяльність російських спецслужб і гібридні операції на території Північної Європи, поєднуючи аналіз даних, супутникові знімки та свідчення джерел. Наслідки розслідування були цілком конкретними: після публікації російських дипломатів вислали з Норвегії, Швеції та Данії.

Одним із тих, хто говорив у серіалі анонімно, був колишній британський військовий під псевдонімом James. Він розповідав про російські судна та їхню ймовірну розвідувальну діяльність. Саме такі свідчення сьогодні опиняються під ударом: навіть часткова анонімізація залишає технологіям достатньо даних, щоб ідентифікувати людину.

Ідеться не про поодинокий випадок, а про зміну правил гри для всієї журналістики розслідувань. Медіа починають переглядати архіви — не лише нові публікації, а й старі матеріали, які роками лежали у відкритому доступі. Те, що було достатнім захистом ще кілька років тому, сьогодні може обернутися небезпекою для джерела.

Питання виходить за межі однієї редакції. 11 вересня стало відомо, що хакери за допомогою ШІ-агентів викрали дані українських виробників дронів. А 14 вересня президент Дональд Трамп заявив, що розвиток штучного інтелекту гальмувати не варто. Між цими двома новинами й рішенням данського та норвезького мовників проходить одна лінія: технологія, яка дедалі більше вміє, дедалі частіше опиняється в руках тих, хто не зобов'язаний дбати про чиюсь безпеку.

Анонімність джерела завжди була обіцянкою, а не гарантією. Тепер ця обіцянка потребує переосмислення — і, ймовірно, нових методів захисту, яких журналісти ще не винайшли.

Читайте також