«Великий»: комедія, яка зробила Тома Генкса зіркою і змінила правила для жінок-режисерок

Уявіть: ярмарок, автомат із загадковим ім'ям Золтар, і 13-річний Джош Баскін, який щиро бажає стати дорослим. Наступного ранку він прокидається в тілі приблизно тридцятирічного чоловіка. Паніка швидко поступається місцем пригодам: Джош їде до Нью-Йорка, влаштовується в компанію з виробництва іграшок і завдяки дитячому погляду на продукцію стрімко підіймається кар'єрними щаблями. З'являються квартира, гроші, романтичні стосунки — усе те, що здавалося заповітною мрією.

Ця комедія з елементами фентезі, драми й романтики вийшла 1988 року. Режисеркою стала Пенні Маршалл, а головну роль виконав Том Генкс. У картині також знялися Елізабет Перкінс, Роберт Лоджа, Джон Герд, Джаред Раштон і Девід Москоу. Рейтинг на IMDb — 7,3, що для стрічки майже сорокарічної давності є красномовним свідченням її життєздатності.

Історія створення фільму сама схожа на казку. За даними Американського інституту кіно, сценаристи Енн Спілберг та Гері Росс вигадали сюжет приблизно за годину, а вже за кілька днів після завершення роботи продали його студії 20th Century Fox. Продюсером став Джеймс Л. Брукс. Пенні Маршалл від самого початку бачила в ролі Джоша Тома Генкса, але через зайнятість актора його участь довго залишалася під питанням. Серед інших кандидатів називали Джеффа Бріджеса та Роберта Де Ніро. Зрештою творці вирішили чекати на Генкса — і це терпіння виправдало себе.

Щоб актор переконливо зіграв дитину, режисерка вдалася до цікавого прийому. Девід Москоу, який виконував роль юного Джоша, програвав сцени так, як поводився б його персонаж, а Генкс уважно спостерігав за його рухами та манерами й переносив їх у власну гру. Ця деталь пояснює, чому дитяча безпосередність у кадрі виглядає такою природною.

Одна з найвідоміших сцен — Джош і власник компанії Макміллан грають ногами на величезному підлоговому піаніно в магазині FAO Schwarz у Нью-Йорку. Для Тома Генкса та Роберта Лоджі підготували дублерів на випадок, якщо актори не впораються з хореографією. Але обидва вирішили виконати номер самостійно — і зробили це. А сцена, де Джош їсть маленький качан кукурудзи так, ніби це звичайна велика кукурудза, була імпровізацією Генкса.

Спочатку Енн Спілберг хотіла назвати фільм «Коли я виросту», але Гері Росс запропонував значно простіше — «Великий». Бюджет картини становив приблизно 18 мільйонів доларів, а світові збори перевищили 151 мільйон. Успіх став історичним і для Пенні Маршалл: вона стала першою жінкою-режисеркою, чий фільм зібрав понад 100 мільйонів доларів у США. А Том Генкс за роль Джоша отримав свою першу номінацію на «Оскар» за найкращу чоловічу роль. Сам фільм мав ще одну номінацію — за оригінальний сценарій Гері Росса та Енн Спілберг.

«Великий» — це не просто комедія про здійснену мрію. Це нагадування про те, що дитячий погляд на світ може бути не слабкістю, а перевагою. І, можливо, саме тому цю стрічку переглядають і через десятиліття після прем'єри.