«Українська нова хвиля»: шість дебютів про близькість у час війни

Київський кінотеатр «Жовтень» стане першим майданчиком, де 22 вересня покажуть нову добірку «Довженко-Центру». Уже з 24 вересня стрічки вирушать у прокат київськими залами, а далі організатори обіцяють покази і в інших містах країни. Показ відбувається у партнерстві з Київським міжнародним фестивалем короткометражного кіно.

Цьогоріч кураторка проєкту, кінознавиця Яна Дудко, разом із командою зосередилася на студентських роботах і дебютах, які вже встигли відзначитися на українських та міжнародних фестивалях. Спільний знаменник усіх шести історій — пошук близькості між людьми, чиї стосунки формує досвід війни.

Відкриває добірку стрічка Лізи Ігнатьєвої «Тепер все» — спогад про Нову Каховку, яку змінила війна. Георгій Гогатадзе у «Котик та Песик шукать дім» розповідає про двох друзів, чию домівку заливає повінь; ця робота входила до конкурсної програми «Молодості» й отримала спеціальну відзнаку Спілки кінокритиків України.

Документальна «Природний баланс» Олександра Миронюка — історія про режисера, який вирушає на пошуки героя для фільму про самотність. Стрічку відзначили призом глядацьких симпатій на «Миколайчук Open».

Ольга Вітенко у «Креветки, Вимикач, Бичок і Пляшечка» веде дві сестри в нічну подорож крізь спогади й утрату — сюрреалістичну мандрівку в пошуках «радості життя у світі, де реальність постійно вислизає з-під ніг». Фільм переміг одразу на трьох фестивалях: The Independent Film Festival Vilne Kino, Hakkebush Feminist Film Festival та Casalvieri Film Festival.

«Прелюдія» Аліни Панасенко показує дівчину, яка воєнним Києвом шукає компанію на одну ніч і зустрічає військового. Її показували в Гамбурзі, Ризі, Загребі та Таллінні, а вдома відзначили спеціальними нагородами KISFF і «Молодості». Завершує альманах «Комендантська година» Єлизавети Топтигіної — про молоду фотографиню, якій наближення комендантської години змушує провести ніч у придорожньому готелі з незнайомцем.

Проєкт «Українська нова хвиля» існує з 2013 року. За тринадцять років через нього пройшли режисери, які згодом стали виразними голосами українського кіно — Антоніо Лукіч, Павло Остріков, Дмитро Сухолиткий-Собчук, Ірина Цілик, Анастасія Фалілеєва, Ольга Журба.

Короткий метр у цій добірці працює як спосіб говорити про велике на малому відрізку часу: дім, який зникає, ніч, яка несподівано зближує, розмова, що триває рівно до комендантської години. І саме ця здатність утримувати близькість попри все робить шість стрічок не просто фестивальним зрізом, а спробою мови, якою українське кіно говоритиме далі.