Дайвер із підозрою в диверсії консультував трилер про «Північні потоки»

Історія, що обертається довкола вибухів на «Північних потоках», тепер має й кінематографічний вимір. Українець Володимир Журавльов, якого німецьке правосуддя підозрює в участі в диверсії на газопроводах, виявився консультантом художнього фільму, що драматизує ці події. Чоловіка затримали 19 серпня в хорватській Пулі — там якраз працювала знімальна група.

Стрічка має робочу назву «Зміїний острів», режисерське крісло посів Даг Лайман. Сюжет трилера обігрує версію, за якою група українських дайверів могла закласти вибухівку в Балтійському морі. На початку серпня знімання відбувалися в Загребі: місцеві мешканці бачили барикади, мішки з піском та акторів у формі українських військових біля готелю Esplanade. На майданчику помічали Едрієна Броуді, який розмовляв телефоном, і Шона Пенна. Згодом частину сцен перенесли до Пули на узбережжі Адріатики, де й сталося затримання.

Журавльова взяли під варту за європейським ордером, виданим Німеччиною. Берлін вважає його професійним дайвером і членом групи, що могла встановити вибухові пристрої на «Північних потоках». За версією слідства, очолював цю групу Сергій Кузнєцов — ще один громадянин України, якого торік затримали в Італії та екстрадували до Німеччини. Правоохоронці припускають, що обидва чоловіки мали зв’язки з українськими державними структурами й діяли за завданням розвідки. Самі ж Журавльов і Кузнєцов заперечують будь-яку причетність до вибухів.

Невідомо, хто повідомив владі про перебування Журавльова в Хорватії та як саме він був пов’язаний із виробництвом фільму. Продюсерська компанія досі не коментувала ситуацію. Тим часом адвокати намагатимуться запобігти екстрадиції клієнта до Німеччини, де йому загрожує тривале ув’язнення.

Захисник Журавльова Тимотеуш Папроцький наголошує: якщо чоловік залишиться в Хорватії, справа стане прецедентною. Адже 2025 року польський суд уже відмовився виконувати німецький ордер на арешт, поставивши під сумнів юрисдикцію Німеччини та припустивши, що знищення російських газопроводів могло бути дією України в межах оборонної війни. «Це буде справа проти тієї самої людини, з тими самими фактами, відповідними законами та європейськими конвенціями і тим самим європейським ордером на арешт, виданим тією самою країною — Німеччиною», — зазначив адвокат, додавши, що постає питання, чи матимуть суди різних країн ЄС однаковий підхід до міжнародного права.

Нагадаємо, вночі проти 26 вересня 2022 року вибухи зруйнували три з чотирьох ниток «Північного потоку-1» і «Північного потоку-2» на дні Балтійського моря. Данія та Швеція згодом закрили розслідування. Німеччина ж у серпні 2025-го оголосила про встановлення осіб підозрюваних і видала ордери на арешт шести громадян України. Кузнєцову висунули офіційне обвинувачення, його суд у Гамбурзі має розпочатися орієнтовно 26 жовтня. Українське слідство, своєю чергою, заявляє, що не знайшло доказів причетності держави до диверсії. Тож тепер хорватський суд вирішуватиме не лише долю конкретної людини, а й те, наскільки узгоджено європейські правові системи трактують цю резонансну справу.