Народження магнетара: зонд «Ейнштейн» спіймав рідкісний рентгенівський спалах

У космосі рідко щось спалахує так яскраво, щоб це змінило уявлення про народження зір. Але іноді найцінніші сигнали — ледь помітні. Саме таким виявився рентгенівський спалах EP250827b, який зонд «Ейнштейн» зареєстрував як слабке, граничне явище. Спочатку дослідники навіть сумнівалися, чи існує він насправді.

Підтвердження прийшло з несподіваного боку. Наземний телескоп ZTF, який сканує ті самі ділянки неба, що й «Ейнштейн», виявив новий оптичний транзієнт усього через 5,5 години після спалаху. Це дало змогу ідентифікувати подію як наднову SN 2025wkm. «Підтвердження того, що це справжній EFXT, було отримано лише після того, як ZTF виявив його оптичний аналог», — зазначають науковці у статті, опублікованій у The Astrophysical Journal Letters 22 липня.

Команда під керівництвом Гокула П. Шрінівасарагавана з Університету Меріленда проаналізувала подію в рентгенівському, ультрафіолетовому, оптичному, інфрачервоному та радіодіапазонах. Дані показали: у спектрах наднової немає слідів водню чи гелію, а уламки розлітаються зі швидкістю приблизно 40 000 кілометрів на секунду. Це відповідає надновій типу Ic-BL — потужній категорії об’єктів без зовнішньої оболонки, які раніше вже пов’язували з рентгенівськими спалахами.

Сам спалах виник, коли ядро масивної зорі колапсувало під дією гравітації, залишивши по собі магнетар — надщільну нейтронну зорю з екстремальним магнітним полем, що швидко обертається. Це вже четверта така подія, виявлена зондом «Ейнштейн», який спеціально створений для пошуку слабких рентгенівських сигналів.

«Кожна нова подія надає науковій спільноті безпрецедентні можливості для розуміння розмаїття механізмів вибухів наднових, утворення релятивістських струменів, активності центральних „двигунів“ і властивостей навколозоряного середовища навколо масивних зір», — підсумовують дослідники. І це, мабуть, найкраща новина для тих, хто вважає, що космос уже розповів нам усі свої історії: він лише починає говорити.