Мистецтво і війна: українські митці, які загинули за Україну

Їхні обличчя світилися з екранів, голоси лунали зі сцен, а імена майоріли в титрах. Актори, телеведучі, коміки, музиканти, поети, фотографи — вони творили українську культуру, дарували емоції та формували наші спогади. Але 24 лютого 2022 року все змінилося. Для багатьох із них звичний світ зник, і натомість з'явився інший — з окопів, бойових завдань та постійної небезпеки.

Хтось із них став волонтером, хтось узяв до рук зброю, а хтось продовжив фіксувати злочини війни через об'єктив камери чи рядки віршів. Їхні історії — це не лише про творчість, а й про вибір, який вони зробили у найважчий для країни час.

Телеведучий Максим Неліпа, відомий за участю в «Дизель Шоу», у березні 2022 року вступив до ЗСУ і дослужився до командира роти Сил безпілотних систем. Він загинув у травні 2025 року, виконуючи бойове завдання. Актор Павло Лі в перші тижні війни допомагав евакуювати людей з Ірпеня — і там же загинув у березні 2022-го.

Ветеран АТО та телеведучий «Військового хіт-параду» Карім Гуламов повернувся на передову після початку повномасштабного вторгнення. Його життя обірвалося в липні 2022 року на Херсонщині. Актор Олексій Хільський, знайомий за серіалами «Кріпосна», «Нюхач», «Квочка», служив у розвідувальній роті 46-ї окремої аеромобільної бригади. Попри поранення, він повертався на передову, доки не загинув у серпні 2023-го на Запорізькому напрямку.

Василь Кухарський, головна роль у фільмі «Максим Оса: золото Песиголовця», пішов захищати країну, отримав важке поранення і помер у шпиталі в грудні 2023-го. Євген Світличний, актор із фільму Олега Сенцова «Носоріг», служив у роті «Гонор» батальйону «Вовки Да Вінчі» та загинув у липні 2023-го на сході України.

Юрій Феліпенко, відомий за серіалом «Колір пристрасті», воював в ударній роті БПЛА «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади й загинув у червні 2025-го. Актор, режисер і педагог Євген Бушмакін, лауреат «Золотої Дзиґи» за роль у стрічці «Герой мого часу», загинув на фронті 18 липня 2026-го у віці 45 років. Актор львівських театрів Андрій Синишин служив у 80-й окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді та загинув 16 квітня 2025-го під Юнаківкою на Сумщині. Йому було 26.

Кінопродюсер і голова Громадської ради при Держкіно Станіслав Притула добровільно пішов на фронт і загинув 22 січня 2025-го. Актор Олексій Самойленко, який народився на Донеччині, долучився до війська в перші дні вторгнення та загинув 19 лютого 2025-го у 28 років. Комік Ярослав Гаркавко з «Ліги сміху» загинув наприкінці 2022-го. Стендапер Артур Петров, який служив у 43-й окремій механізованій бригаді, загинув у березні 2026-го, евакуюючи поранених побратимів.

Поет Максим Кривцов, відомий за позивним «Далі», писав вірші просто з фронту. Його збірка «Вірші з бійниці» стала одним із найпомітніших літературних голосів війни. Він загинув на передовій у січні 2024-го. Соліст балету Національної опери України Олександр Шаповал добровільно пішов на фронт і загинув у вересні 2022-го під Майорськом. Фотокореспондент Макс Левін, який роками документував війну на сході, загинув у березні 2022-го на Київщині, виконуючи професійний обов'язок.

Ці люди були різними — за професіями, характерами, стилем життя. Але їх об'єднало одне: рішення не лишатися осторонь. Війна забрала їхні життя, але не може забрати те, що вони встигли створити. Фільми, вистави, фотографії, книжки, жарти, телепрограми — усе це залишається частиною української культурної пам'яті. І нагадуванням про ціну, яку митці заплатили за свободу.