Назар Задніпровський: родинна квартира на Лесі Українки і заміський будинок як зимовий прихисток

Квартира на бульварі Лесі Українки для Назара Задніпровського — не просто адреса. Цю оселю ще наприкінці 1960-х отримали його бабуся й дідусь, актори Юлія Ткаченко та Михайло Задніпровський. Тож стіни пам'ятають не одне покоління родини, чия акторська історія налічує вже чотири покоління.

Утім, як зауважує артист, відоме прізвище не варто ототожнювати з великими статками. Частину нерухомості він придбав сам, частину свого часу отримав від батька. І в родині, за його словами, ніколи не було суперечок через майно.

«У нас ніколи не було такого, щоб ми ділили квартири, сварилися через майно. Тато, коли народився онук, просто віддав мені квартиру на Оболоні», — розповів Задніпровський.

Підтримка одне одного — те, що родина, за словами актора, зберігає й досі. Але останні зими принесли зовсім інші клопоти. Через перебої з опаленням, гарячою водою та електропостачанням столичну квартиру стало складніше використовувати для тривалого проживання. Тож артист, його дружина Ірина, діти та мати на певний час перебралися до заміського будинку.

«Там є піч, є дрова, є інвертор. Тому минулої зими ми виїжджали туди, бо в Києві було холодно, не було гарячої води», — пояснив Назар.

Тепер у родині заздалегідь готуються до можливих труднощів холодного сезону. Дружина наполягає на потужній зарядній станції для квартири. Сам Задніпровський має сумніви, що це зарадить: на його думку, коли надовго зникає не лише електрика, а й опалення та вода, запасу енергії для побутових приладів мешканцям багатоповерхівки забракне. Тож у критичній ситуації він радше повторить уже перевірений варіант — вивезе родину з Києва до заміського будинку.

За цими побутовими деталями проступає простіша річ: дім у цій родині міряють не квадратними метрами, а тим, чи можна в ньому зібратися разом — узимку біля печі, у будь-яку пору року під родинним дахом.