Олег Кулик: голос, що запалив український рок

Олег Кулик народився 2 березня 1963 року в Києві, в театральній родині. Його дід, народний артист СРСР Володимир Скляренко, був головним режисером Київського театру опери й балету та драматичного театру ім. І. Франка, а бабуся Надія Титаренко — заслуженою артисткою України. Дитинство хлопця минуло на Хрещатику, серед сценічних забав і мрій про оперу.

Голос Олега проявився рано: вже в першому класі він виступав із хором дівчат. Високий тембр приніс йому порівняння з італійським вундеркіндом Робертіно Лореті. Згодом голос зламався, але це не зупинило майбутнього музиканта. Він закінчив музичну школу ім. Лисенка за класом труби, а потім — Київське естрадно-циркове училище.

Перші успіхи прийшли в середині 80-х: на фестивалі «Молодіжне перехрестя» 1985 року він разом із гуртом «Ікс» здобув першу премію, а за два роки повторив досягнення на всесоюзному джазовому конкурсі «Каспій-87». Тоді ж почалися експерименти зі стилями — від ф'южн до року. Кулик хотів співати власні пісні, але музична цензура СРСР змушувала обирати між чужим репертуаром і мовчанням.

У 1989 році Олег втілив дитячу мрію, виконавши головну роль у рок-опері «Суд» у Київському театрі естради. Тоді ж він зібрав гурт «Мінус сім», а згодом приєднався до колективу «Красная площадь». Почалися закордонні гастролі — Швейцарія, Кіпр, Греція, Болгарія. Призи на фестивалях у Варні та Ялті, спеціальна відзнака від Союзу американських композиторів — усе це формувало репутацію зірки.

1996 рік став кульмінацією. Олег випустив сольний компакт-диск Rock'n'love. The Best of O.K. — збірку пісень 1986–1995 років, серед яких «Моя єдина» та «Зачарований світ». Разом із колегами він заснував Українську музичну асоціацію та зібрав власний гурт «О'к», який мав стати втіленням живої рок-н-рольної енергії.

Трагічний фінал настав 21 серпня 1996 року. Співак помер від отруєння газом під час пожежі у квартирі. За 18 днів до важливого концерту в Палаці спорту. Рідні згадували, що Олег завжди тримав вікна відчиненими, навіть узимку, — але того дня вони були зачинені.

Брат Ігор Кулик, який був йому найкращим другом, довго не міг повірити у втрату. Донька Антоніна, яку співак мріяв бачити вчителькою, а не артисткою, залишилася без батька. Подруга Ірина Білик згадувала, як на концерти Кулика «всі бігли подивитися, послухати музику». На концерті пам'яті виступали Руслана, Віктор Павлік, Наталія Могилевська та інші.

Олег Кулик пішов у 33 роки, залишивши по собі пісні, які звучать і досі. Його «Зачарований світ» нині виконує Віктор Павлік. А голос, що колись називали київським Робертіно Лореті, залишився в записах і пам'яті тих, хто чув його наживо.