Валерія Вовк повернулася з США, щоб співати для захисників у шпиталях

Уяви собі зал, де замість крісел — ліжка, а замість оплесків — тиша, у якій особливо гостро звучить фортепіано. Саме в таких просторах сьогодні виступає Валерія Вовк. Після кількох років життя у Сполучених Штатах вона повернулася в Україну й обрала своєю публікою українських захисників: співає для них у шпиталях, а також їздить із виступами ближче до передової.

Шлях додому був довгим і нелінійним. Уперше Вовк поїхала до США ще 2019 року — вступати до Berklee College of Music у Бостоні. Вона пройшла прослуховування й отримала стипендію для композиторів, однак пандемія COVID-19 і дистанційне навчання змусили її повернутися в Україну. На початку 2022-го вона знову вирушила за океан. Ранок 24 лютого застав її в студії, де вона записувала партію фортепіано для власної пісні.

За її словами, того дня вона відпросилася з роботи й почала щодня ходити на протести разом з іншими студентами. Американці, згадує співачка, активно підтримували акції солідарності з Україною: на найбільших зібраннях тисячі людей виходили з прапорами й постерами, а водії сигналили на знак підтримки просто з машин.

Перший рік повномасштабного вторгнення Вовк присвятила благодійним концертам і власній музиці про війну. Пісню «Троянди» вона присвятила загиблим під час окупації в Бучі, а «Додому» написала через тугу за рідними. Згодом переїхала до Нью-Йорка й долучилася до туру «Культурного десанту» — творчого об'єднання у складі ЗСУ, яке навесні 2022 року заснував музикант і військовий Микола Сєрга для психологічної підтримки бійців засобами мистецтва.

Після завершення туру співачка почала організовувати власні концерти, збираючи кошти на автомобілі для українських військових. За три благодійні тури їй вдалося зібрати близько 80 тисяч доларів. Аби спонукати глядачів донатити більше, вона проводила аукціони бабусиних силянок і продавала спеціальні квитки, що давали змогу заспівати разом із нею улюблену пісню.

Думка про повернення в Україну не полишала її від початку повномасштабного вторгнення, а остаточне рішення вона ухвалила наприкінці 2025 року. Вовк зізнається, що надто довго не бачила рідних і не могла відчути себе так, як удома. Влітку вона опублікувала в соцмережах відео, у якому сказала, що чекає на зустріч із рідною Одесою та Чорним морем.

Її історія — ще один приклад того, як українські музиканти свідомо обирають бути поруч із військовими: підтримувати бойовий дух на передовій і в шпиталях замість безпечнішого закордону. І в цьому виборі чути не пафос, а тиху наполегливість людини, яка знає, де її голос потрібен найбільше.