Юзік: від сцени «Кварталу» до скандалів у Раді та Іспанії

У пам'яті багатьох глядачів він лишився кремезним простакуватим персонажем із «Вечірнього кварталу» та Борисом Дудяком зі «Слуги народу». Нині Юрій Корявченков — заступник голови фракції «Слуга народу», голова Лічильної комісії Верховної Ради та очільник підкомітету з автомобільних доріг. Шлях від сцени до парламенту зайняв менше року: у 2019-му він керував виборчим штабом Володимира Зеленського у Кривому Розі, а вже за кілька місяців сам став народним депутатом.

До студії «95 квартал» Корявченков приєднався 2003 року, де згодом обіймав посаду адміністративного директора. Його сценічне амплуа — простакуваті персонажі — контрастує з політичними скандалами, що супроводжують нардепа майже від початку каденції. Одним із перших став епізод із оприлюдненими аудіозаписами, на яких голос, схожий на голос Корявченкова, обговорював контакти з керівництвом місцевої поліції Кривого Рогу. Сам депутат визнав зустріч із очільником міської поліції, проте заперечив будь-який тиск на правоохоронців.

Не обійшлося й без курйозів: журналісти помітили, як нардеп роздавав колегам квитки на концерт «Вечірнього кварталу» просто в стінах Верховної Ради. Корявченков пояснив це тим, що запрошення були безкоштовними, а він просто не встиг передати їх раніше.

Та найгучніша історія розгорнулася на початку 2026 року. Наприкінці 2025-го в медіа з'явилася інформація про можливі незаконні виплати депутатам за потрібні голосування. Прізвище Корявченкова фігурувало в публікаціях, хоча підозру йому не оголошували, а обшуків НАБУ не проводило. 13 березня 2026 року нардепа допитали в бюро, а вже наступного дня він перетнув кордон через пункт пропуску «Краківець» і попрямував до Іспанії.

Як з'ясували журналісти, у передмісті Барселони від початку повномасштабної війни мешкає родина Корявченкова. Сам депутат підтвердив, що справді перебуває в Іспанії, але назвав цю поїздку відпусткою за власний кошт. Він запевняє, що виїхав законно. Однак чинне законодавство забороняє народним обранцям залишати країну під час воєнного стану навіть в офіційній відпустці — дозволені лише службові відрядження.

Історія Юзіка — це історія про те, як сцена змінюється на трибуну, а гумор поступається місцем скандалам. Іноді здається, що справжній театр розгортається не в концертних залах, а за стінами парламенту та в закордонних відпустках. Чи стане це фінальною сценою для політичної кар'єри Корявченкова — покаже час.