2020 був дивним, але приніс не лише прикрі сюрпризи.
Перед вами події в українській музиці, якими нам запам'ятається цей рік: концерти в онлайні й офлайні, запуски медіа, прем'єри документалок, закриття клубів. Знімаємо капелюха перед активістами культури, радіємо успіхам та рефлексуємо над провалами.
Перед вами події в українській музиці, якими нам запам'ятається цей рік: концерти в онлайні й офлайні, запуски медіа, прем'єри документалок, закриття клубів. Знімаємо капелюха перед активістами культури, радіємо успіхам та рефлексуємо над провалами.
The Comet Is Coming
зіграли у Києві
7 лютого
Зараз «реальні» концерти здаються вигадкою з минулого життя, та лише рік тому завдяки Британській раді посеред Києва полум’яніли неймовірні Комети.
Вибухова саксофонна гра Шабаки Хатчінгса, психоделічні синтезатори Даналога, панківська потужність барабанів Бетамакса — разом ці сили помножилися і перетворили джазовий концерт у запакованому Caribbean Club на потужний «рейв перед кінцем світу» (так інколи визначають свою творчість самі музиканти, і цього разу панчлайн виявився трошки пророчим).
NOVA OPERA і «ДахаБраха»
здобули Шевченківську премію
27 лютого
Можна по-різному ставитися до державних нагород від застарілих комітетів, проте слід визнати, що вони потроху рухаються до прогресивніших контекстів, відзначаючи роботи епохальної вагомості.
Шевченківську премію, найвищу державну нагороду в культурі, у номінації «Музичне мистецтво» отримав гурт «ДахаБраха» з альбомом «Шлях», а у номінації «Театральне мистецтво» — формація NOVA OPERA у складі композиторів Романа Григоріва й Іллі Разумейка та режисера Владислава Троїцького з оперою «IYOV». Обидва проєкти заслуговують потрапити в шкільні підручники з історії.
Кабмін запровадив карантин
12 березня
День, коли завмерла вся країна, а з нею і музична індустрія. Далі була довга суперечлива історія акцій протестів, туманних карантинних правил, чвар навколо державної підтримки — та про це іншим разом. Поки що, саме в цей день, є лише розгубленість. Попереду тривале перезавантаження у новій реальності.
Закрився MonteRay Live Stage
1 квітня
Київський концертний клуб MonteRay Live Stage існував у такому форматі з 2015 року. У цьому залі проходили десятки й десятки знакових виступів. Тут грали Algiers, Ясмін Хамдан, Warhaus, Stoned Jesus, Motanka, Septa, Blooms Corda, 5 Vymir, презентували альбоми Tik Tu, Space Of Variations, 1914, відбувалися фестивалі Winter Mass. «Новий власник приміщення вже розпочав реконструкцію, і в нас залишився лише березень на останні концерти в культовому місці», — написав арт-директор клубу Влад Ляшенко у соцмережах на початку весни.
Коли повноцінні лайви повернуться, ми гостро відчуємо нестачу MonteRay: зараз для більшості подібних подій вдалих майданчиків просто не лишилося.
Play Video
Фестиваль Intercity Live вперше вийшов в ефір
18 квітня
Перший успішний карантинний кейс, коли обмеження стали можливостями. Київські організатори kontrabass promo об’єдналися з дружніми промо-групами з інших міст та провели чотири онлайн-фестивалі Intercity Live. Перший зібрав артистів із 9 українських населених пунктів, другий — найпопулярніший — із 16, третій вже проводив включення з усіх континентів, крім Антарктиди.
Зусиллями шалених ентузіастів, навіть пандемія не зупинила такі важливі процеси, як гуртування й енергетичний взаємообмін творчих спільнот з різних куточків країни. Одну з ітерацій фесту підтримав ЄС за грантовою програмою House of Europe.
Play Video
Play Video
Помер Мирослав Скорик
1 червня
Доживши до 81 року, визначний львівський композитор лишив по собі барвистий доробок. Серед нього опера «Мойсей», балет «Повернення Батерфляй», оркестровий «Карпатський концерт», та сама розпачлива «Мелодія ля-мінор» з фільму «Високий перевал», твори «Іспанський танець» і «Карпатська рапсодія», саундтреки до «Тіней забутих предків» і найпершого мультика про козаків, джазові композиції для фортепіано, творчість легенд «вусатого фанку» ВІА «Веселі скрипки». До спадщини можна зарахувати й численних випускників Скорика-викладача, серед яких композитори Іван Карабиць, Євген Станкович, Михайло Швед, Ганна Гаврилець.
Запустилося медіа про класичну музику The Claquers
5 червня
Величезний і коштовний музичний пласт відтепер отримує значно системніше інформаційне покриття. Головний редактор The Claquers Стас Невмержицький — критик і редактор «Радіо Ісландія» — поставив перед виданням задачу давати оцінку головним подіям академічної музики в Україні.
Радимо почати з добірки головних релізів класичної й навколоакадемічної сфери 2020 року від українських виконавців, а також розбору саундтреку до «Космічної Одіссеї» Кубрика.
Почалася серія вертикальних концертів
7 червня
Карантинні обмеження вилилися у десятки нових концертних форматів по всьому світу, і один з них започаткували в Україні. На даху прибудови київського готелю «Братислава» облаштували сцену, готельні балкони стали окремими ложами, а в продаж надійшли групові квитки в номери. Так відбулися концерти гуртів Green Grey, O.Torvald (на відео поруч), Pianoбой, ТНМК, Скрябін, ВВ. Формат важко назвати прибутковим, проте він спрацював для підтримки духу музикантів, техніків, слухачів.
Згодом ідею підтримав херсонський ГогольFest, де в аналогічному форматі виступили ДахаБраха, Вагоновожатые, Dakh Daughters, Vinok.
Play Video
Святослав Вакарчук пішов з Верховної Ради
11 червня
Якщо ввести в Google «вакарчук пішов з ради», перше посилання буде на новину 2008 року, і тільки далі — тексти за 2020-й. Лідер гурту «Океан Ельзи» привів партію «Голос» до ВРУ, а менш ніж рік потому зареєстрував заяву про складання повноважень народного депутата — надалі він підтримуватиме політичну силу за лаштунками. «В той день, коли ми станем собою, зникнуть втомлені гасла і стане вільна дорога за край», — співає артист у першій новій пісні. Весь цей прецедент — пам’ятник потенційно добрим, поміркованим намірам та сумбурній комунікації.
Стартувала серія онлайн-сетів EVE8 TV
28 червня
Ще один проєкт, який розповсюджував життєдайні музичні вібрації попри всі обставини. Влітку електронні музиканти зіграли сети з трансляцією на YouTube в антуражі десяти архітектурних пам’яток: DJ Nastia та Kolosova у замку в Підгірцях, бандуристка Марина Круть і Михайло Балог у фортеці Тустань, Ma-Gooch у Невицькому замку, Koloah у фортеці в Кам’янці, Cepasa в Аккерманській фортеці, Stanislav Tolkachov у замку Паланок, Na Nich у Хотині, Monoconda у фортеці в Золочеві, Bejenec у замку Олеська (найпопулярніший випуск, наразі налічує 39 тис. переглядів), O’FortyFour у Свіржі. Задум втілено за підтримки Українського культурного фонду.
Play Video
Play Video
Play Video
В Україні офіційно запустився Spotify
15 липня
За 2019 рік кількість платних підписників музичних стрімінгів в Україні зросла з 0,3% до 0,9% населення, каже представник Believe Андрій Зайцев у Дослідженні музичного ринку. Це надзвичайно мало. Проте захід на ринок найбільшого гравця має спровокувати значний стрибок у цифрах.
Концерт на День Незалежності викликав обурення
24 серпня
Почнемо з того, що концерт викликав наше обурення. Зрештою із майже 1,8 млн переглядів на сторінці ТСН пропорція лайків/дизлайків — п’ять до одного (65 тис. проти 13 тис.) — тобто понад 83% тих, хто проголосував, вважають, що все чудово.
Можна спробувати не сприймати виступ як підміну національної ідеї рейтинговим телешоу. Можна навіть зрозуміти вибір артистів: мовляв, всі ми робили помилки, та попри це лишаємося заодно, бо ми — одна країна. Та як прийняти у 2020 році дух радянський свят зі співаючою армією й хором у вишиванках? Як толерувати, що державна подія відбулася з порушенням прав авторів пісень? І найболючіше — що робити з фактом двох абсолютно паралельних свят незалежності, державного концерту і маршу захисників України, які відбулися практично на сусідніх вулицях, проте розділялися стіною нерозуміння. Цей день став показовим уособленням складного внутрішнього конфлікту в країні й нагальної потреби діалогу.
Play Video
Play Video
На кінофестивалі «Молодість» показали фільм «В.Сильвестров»
15 липня
Живий класик Валентин Сильвестров — один із лідерів впливового композиторського угрупування 60-х «Київський авангард» — напередодні 83-річчя особисто відвідав перший показ 2,5-годинної документальної стрічки про себе.
Фільм складається з трьох частин, присвячених різним аспектам творчості й життя Сильвестрова — «Вірус виразності» (репетиція і запис з академічною капелою і камерним хором, прагнення перфекціонізму, відточування темпу, динаміки, настроєвих відтінків), «Зона пам’яті» (діалог композитора і кінематографіста про філософію життя і творчості), «Alleluia» (репетиція дитячого хору «Щедрик» у лютеранській кірсі). Ця трилогія формує глибокий і делікатний портрет митця. Зйомку підтримало Міністерство культури України.
Відбулася прем’єра фільму «Вусатий фанк»
6 жовтня
Автори документалки Олександр Ковш та Віталій Бардецький вручають глядачу калейдоскоп, а в тому калейдоскопи строкато переливаються вокально-інструментальні ансамблі 70-х — золотої епохи української популярної музики — «Смерічка», «Світязь», «Арніка», «Кобза», «Візерунки шляхів», «Березень», «Дзвони», «Водограй», «Мрія», «Жива вода», «Беркут», «Музики» та інші.
Довгоочікуваний проєкт став можливим за підтримки Державного агентства з питань кіно та Міністерства культури. На жаль, ніхто з редакції поки не бачив саму стрічку, тож сподіваємося на майбутній онлайн-прокат.
Play Video
Вийшло перше велике дослідження музичного ринку України
12 жовтня
Чи існує в Україні музичний ринок, яке його обличчя, які досягнення та потреби — вперше на ці питання з’явилася хоча б узагальнена відповідь, що може служити реальним аргументом.
Дослідження агенції Soundbuzz Дарці Тарковської побудоване за принципом «baseline analysis». Це значить, що кожна з охоплених сфер ще потребує глибшого вивчення. Проте навіть цей звіт дозволяє підтвердити як об’єктивний факт, що музиканти досі здебільшого не заробляють музикою та не розуміють правил ринку, квиткові каси досі діють непрозоро, ОКУ досі корумповані, і майже всі гравці працюють «на довірі», хоча ніхто нікому не довіряє. Також деякі заявлені цифри дозволяють переоцінити погляди на звукозапис, стрімінг, лейбли, концерти. Дослідницьку роботу профінансував Український культурний фонд.
Запустився освітній онлайн-ресурс про традиційну музику «Рись»
6 жовтня
Культурно-мистецька платформа «Рись» за підтримки УКФ створила сайт rysproject.com, де кожен охочий може подивитися лекції про традиційну музику від провідних дослідників та виконавців (чого варті самі лише експлейнери від легендарного керівника ансамблю «Древо» Євгена Єфремова), послухати подкасти про експедиції (одна промовиста назва «Ріж вірьовку» вже вказує на актуальний підхід) або ж навчитися гри на бубні за допомогою першого в українській історії тематичного відеокурсу (його розробив дослідник, музикант гурту US Orchestra й автор проєкту bubny.in.ua Андрій Левченко).
Традиційну музику багато хто звик вважати напівмертвою, тоді як насправді вона лишається найживішою. І тепер до неї є зрозумілий, «живий» доступ.
Play Video
Play Video
Nova Opera показала Chornobyldorf
31 жовтня
Кожна постановка формації Nova Opera стає видатною, проте ця має особливий глобальний потенціал. У результаті невідомої катастрофи — наприклад, пандемії — зникла більшість людства. Згодом ті, що вижили, починають знаходити дивні предмети й вивчати досвід попередньої цивілізації з чистого листа. У них свої музичні інструменти (серед них роботизоване фортепіано та індустріальна ударна установка з колесами й трубами), своя мікротональна музична система, інтерпретація плат і мікросхем як нотної грамоти, костюми й прикраси, що поєднують традиційні елементи з дротами й клавішами фортепіано.
У назві «Чорнобильдорф» поєднуються два топоніми, дві антитези — Чорнобиль, історія якого відома нам усім, та Цвентендорф-ан-дер-Донау, де у 78-му році побудували АЕС, але так і не відкрили через протести екологів.
Навколо концепції автори розгорнули багаторівневий культурологічний експеримент, що поєднує живу оперу, віртуальну реальність, Інститут дослідження Чорнобильдорфської культури та антропологічний музей на території Мистецького Арсеналу з експозицією та лекціями про кінець перформансу, кінець опери, філософії, науки, людини, цивілізації, критики, мистецтв. У ході експедицій до Чорнобильської зони відчуження, узбережжя Каховського моря (навпроти Енергодарської АЕС) та Криворізького залізорудного басейну дослідники зібрали цінні артефакти й зняли короткі, колоритні відеоновели. Партнерами проєкту стали УКФ, House of Europe, Austrian Cultural Forum Kyiv, INSHI.
Закрився клуб Bingo
12 листопада
Восени ми втратили ще один колись важливий майданчик. Один із найстаріших клубів Києва, який проіснував понад 20 років і довгий час був прихистком андеграундної й важкої музики. Тут виступали Enter Shikari, Sepultura, In Flames, My Own Private Alaska, Yellowcard, Hollywood Undead, Poets of the Fall, Seether, Five Finger Death Punch, P.O.D., ONYX, Skillet, «ТОЛ», «Димна Суміш», проходили фестивалі «ІншаМузика», Neformat Fest, українські етапи Global Battle Of The Bands. Варто зазначити, що паралельно тут відбувалися й суперечливі заходи, як-от зліт ультраправих на концерті «Сокири Перуна».
Тепер приміщення змінило власника. Концертний директор клубу Влад Ляшенко написав у соцмережах, що на його місці відкриють продуктовий магазин «АТБ».
Play Video
Відбувся фестиваль Am I Jazz?
6 жовтня
Вишуканий фест перейшов в онлайн так само вишукано — із якісним звуком, теплою й затишною картинкою, цікавим і неочікуваним локальним лайн-апом.
П’ятий сезон Am I Jazz? розгортався у два етапи. Спочатку — шоукейс у партнерстві з Українським Інститутом, який також транслювався на фесті Amersfoort Jazz (Нідерланди), у клубі ŻAK (Польща), в ефірі Jazzthing TV (Німеччина) тощо. А другою частиною стали екранні виступи строкатої добірки артистів. Це Dennis Adu Big Band, Ігор Цимбровський, Світлана Няньо та дві експериментальні колаборації спеціально для фесту: Koloah з Деннісом Аду, а також Георгій Потопальський з Крістіною Кірік і Марусею Іоновою. Подія втілена за підтримки УКФ.
Play Video
Play Video
Розпався гурт YUKO
16 грудня
Від початку існування у 2016-му YUKO зарекомендували себе як потужний концертний колектив. Вони залишалися найцікавішою молодою командою всі чотири роки, за які випустили два альбоми, дві компіляції реміксів, ЕР й кілька синглів, а також порвали масу — проте недостатньо — майданчиків і фестів. Вони палали стрімко і, на жаль, згоріли швидко.
«2020 рік став переломним — і наші шляхи стали розходитися. Нам завжди було складно. Дві творчі голови, які раніше створювали щось унікальне, більше не можуть подружитися. Настав час прощатися. Зі сльозами на очах ми оголошуємо про закриття групи YUKO. Тепер YU та KO можна й окремо. Ми не залишаємо вас назавжди, ми продовжуємо творити та створювати нову музику», — розповіли Юлія Юріна та Стас Корольов. Наостанок гурт випустив сингл «Можна, да можна», а навесні 2021 обидва артисти готуються презентувати сольні проєкти.
Які сюрпризи принесе 2021 рік?
Про це ви зможете прочитати в одному з наступних матеріалів на Comma.
