Видавництво «Наш Формат» випустило українською книгу «Як музика стала вільною» Стівена Вітта — гостросюжетну історію музичного піратства. За підтримки видавництва публікуємо уривок, присвячений одній із найгучніших ворожнеч у хіп-хопі і впливу піратів на неї. У головних ролях: Калі, сірий кардинал піратського світу, мозок угруповання RNS, та Делл Ґловер, заводський працівник із великою пряжкою на ремені, пірат нового покоління.
То було запекле суперництво двох реперів — Фіфті Сент і Каньє Веста: конкуруючи, обидва запланували випуск своїх альбомів на одну й ту саму дату. Тепер вони «біфували», тобто перелаювалися у пресі, наперед змагаючись, хто з них продасть більше компакт-дисків. На додачу, Фіфті Сент оголосив, що в разі програшу він узагалі піде з музичної сцени. Ця суперечка стала сюжетом обкладинки чергового числа «Rolling Stone».
Ясна річ, старий лис Калі добре розумів, що це все є не що інше, як повна фігня, псяче лайно. Краще за будь-кого, він знав що промоція й дистрибуція обох реперів здійснювалася однією материнською компанією — «Vivendi Universal». Те, що виглядало як ворожнеча-«біф» у стилі старої школи хіп-хопу, насправді було не що інше, як рекламний трюк, провернутий під контролем Даґа Морріса з метою понаганяти цифри продажів. Моррісова ідея вочевидь полягала в тому, щоб обдурити споживачів, нав’язавши їм думку, що вони стануть справжніми мастаками, якщо куплять одразу обидва альбоми.
Однак стріляного горобця на полові не зловиш — Калі не був ідіотом, і він хотів дати знати про це шишкам корпорації «Universal». Група «RNS» уже встигла злити всі без винятку релізи, які випустив кожен з обох артистів, зокрема навіть офіційно ніколи не опублікований альбом Фіфті Сент, про існування якого більшості фанів навіть не було відомо. Хай група «RNS» була закрита, але для Калі полювання на Фіфті Сент і Каньє вже стало священною традицією. Отже, йшлося про такі два альбоми: «Graduation» Каньє Веста та «Curtis» Фіфті Сент, і Ґловер сказав Калі, що він стежитиме за їхнім випуском.
Офіційною датою релізу обох альбомів було призначено 11 вересня 2007 року, але перший тираж альбомів був виштампований на фабриці компанії «EDC» уже в середині серпня. Ґловер отримав екземпляри обох дисків через свою мережу контрабандистів і прослухав обидва альбоми.
Альбом «Graduation» був вельми амбітний: у ньому широко використовувалися сампли в спектрі від німецького краут-року до французького хаусу, а обкладинку його компакт-диску оформив модний сучасний японський митець Такаші Муракамі — то була смілива спроба подружити поп-реп з високим мистецтвом. Альбом «Curtis» уникав таких ризиків, віддаючи перевагу хардовому бабаханню клубної музики, міцно заякореною в альбомі такими хітами, як «I Get Money» та «Ayo Technology».
Ґловеру сподобалися обидва альбоми, тож він потрапив між молот і ковадло. У своїх руках він тримав владу самостійно вирішити результат цієї надрозрекламованої ворожнечі
У разі, якби він злив «Graduation», але притримав «Curtis», Каньє міг би програти. Якби він, навпаки, злив «Curtis», притримавши «Graduation», — хтозна, він міг би змусити Фіфті Сент піти у відставку.
Утім, ця Ґловерова влада поширювалася й на Калі. Уже багато років Ґловер і Калі сиділи в капкані абсолютно дисфункційних стосунків недовіри, роздратування і, водночас, взаємної потреби. Ґловера вже нудило від цього всього, і він нарешті міг дозволити собі биконути. Він вирішив, що випустить один альбом через Калі, а другий — через свого нового приятеля «RickOne» з групи «OSC». Ґловер ще раз прослухав обидва альбоми. Йому було важко зробити вибір між ними. І, нарешті, він вирішив, що йому не подобається надмірна зарозумілість Каньє, а альбом «Graduation» є занадто чудним. Тож він вирішив злити його першим через пана «RickOne».
Презентація книги «Як музика стала вільною» відбудеться на «Книжковому Арсеналі» 20 травня о 18:00. У рамках події головний редактор Comma Сергій Кейн, активістка, блогер та музикант Каша Сальцова, а також юристка з інтелектуальної власності Тетяна Слабко подискутують про музичне піратство.
