Чому закрили The Late Show: гроші, Трамп і український контекст

Ще рік тому The Late Show зі Стівеном Кольбером здавався непохитним: дев’ять сезонів поспіль він був найрейтинговішим вечірнім шоу США, а сам ведучий — одним із найвпливовіших голосів американського телебачення. Але CBS оголосила про закриття програми в травні 2026 року. Разом із нею зникне і бренд The Late Show, який існував із 1993 року, ще за часів Девіда Леттермана.

Офіційна причина — фінансова: виробництво подорожчало, реклама просідає, аудиторія мігрує на YouTube, TikTok і стримінги. У CBS наголошували, що рейтинги та зміст шоу тут ні до чого. Останній випуск, до прикладу, набрав майже 6 мільйонів переглядів.

Проблема в тому, що за три дні до оголошення про закриття Кольбер присвятив монолог материнській компанії CBS — Paramount. Він різко розкритикував рішення заплатити Дональду Трампу 16 мільйонів доларів для врегулювання його позову щодо інтерв’ю з Камалою Гарріс у програмі «60 хвилин». Ведучий назвав це «великим жирним хабарем».

Контекст такий: восени 2024 року Трамп звинуватив CBS у монтажі інтерв’ю з Гарріс, який нібито зробив її відповіді переконливішими. CBS заперечувала втручання у вибори, наполягаючи на звичайному редакторському монтажі. Але після повернення Трампа в Білий дім Paramount погодилася виплатити 16 мільйонів, не визнаючи провини. Водночас програму «60 хвилин» лихоманило: ведучого Скотта Пеллі змушували м’якше подавати вбивство американки Рене Гуд офіцером ICE у Міннеаполісі.

Трамп і раніше публічно конфліктував із CBS та атакував особисто Кольбера. Тож звинувачення пролунали майже миттєво: корпорація нібито пожертвувала найвідомішим ведучим, щоб не псувати взаємини з Білим домом саме тоді, коли Paramount чекала від федеральної влади схвалення злиття зі Skydance Media. Прямих доказів немає, але версія стала домінувати в американській медійній дискусії.

Кольбера підтримали колеги: Джиммі Кіммел, Джон Стюарт, Девід Леттерман. Кіммел навіть запропонував Кольберу тимчасово повести його власне шоу — той відмовився. Письменницька гільдія США вимагала перевірки обставин закриття програми, а сенатори Елізабет Воррен і Адам Шифф — з’ясувати, чи не було політичного тиску.

В Україні ж проблема інша: класичний формат вечірніх шоу так і не вкорінився. Згадуються хіба що поодинокі спроби. Шоу «Оля» на Новому каналі — офіційна адаптація The Ellen DeGeneres Show, перший ліцензований формат Еллен за межами США. Протрималося один сезон: надто дороге виробництво, а Ольга Фреймут звинуватила українців у провалі. «Вечір з Наталею Гаріповою» на СТБ — один сезон, без продовження. Вечірнє шоу з Юрієм Марченком на Суспільному теж не затрималося. «Тихий вечір з Оленою Кравець» на каналі «Дім» набирав понад 100 тисяч переглядів на YouTube, але закрився через скандал із держфінансуванням.

Найближчий український відповідник формату — «СВ-шоу» на «1+1». Студію оформили під купе спального вагона, ведучою стала Вєрка Сердючка (Андрій Данилко). Формат поєднував токшоу, гумор і танці, гості розповідали особисті історії. Проєкт стартував у 1997 році, виробництво іноді призупиняли, але періодично повертали в ефір. Секрет успіху — у центральній постаті Вєрки.

Більшість українських лейтнайт-шоу закривалися через низькі рейтинги, високу вартість або зміну програмної стратегії, а не через політичні конфлікти, як у США. Чи хтось зможе повторити успіх «СВ-шоу» — питання відкрите.