Вампіри, янголи й зомбі: чотири фільми, що живуть у тіні «Сутінків»

Наприкінці нульових «Сутінки» зробили вампіра героєм підліткової романтики — і відтоді кіно про звичайних дівчат і загадкових хлопців, яким щось заважає кохати, вже не зупинити. Після успіху саги таких історій помітно побільшало, і кожна намагалася знайти власну відповідь на питання: а що взагалі може стояти між закоханими?

«Занепалі» (2016) пропонує замість вампіра занепалого янгола. Люсінду Прайс після загадкової трагедії відправляють до закритої школи для проблемних підлітків, де вона знайомиться з Кемом і Деніелом. Кем бере нахабством і впевненістю, Деніел тримається осторонь і дивиться на дівчину так, ніби вони вже колись зустрічалися. І це справді так — просто їхня попередня зустріч сталася дуже давно. Стрічку зняли за романом Лорен Кейт, а Деніела століттями переслідує та сама історія кохання. Кем водночас стає його суперником у боротьбі за увагу Люсінди. За атмосферою це близько до підліткового фентезі, що розквітло після «Сутінків».

«Тепло наших тіл» (2013) розвертає перспективу: тут головний герой — Р, зомбі, який майже нічого не пам'ятає про своє минуле. Він живе в покинутому аеропорту, слухає старі платівки й подумки веде довгі розмови, хоча вголос здатен вимовити лише кілька слів. Під час полювання Р зустрічає Джулі. Вона жива, він — ходячий мрець, тож усе мало б закінчитися просто. Але Р не вбиває дівчину, а ховає її від інших зомбі. Відтоді він починає змінюватися: вчиться говорити, відчувати, згадувати минуле й поводитися дедалі більше як людина. Історія нагадує «Ромео і Джульєтту», тільки заважають закоханим не ворогуючі родини, а те, що один із них уже мертвий. Фільм випустила Summit Entertainment, яка працювала й над «Сутінковою сагою», тож зв'язок між проєктами не лише тематичний.

«Гостя» (2013) — зовсім інший фантастичний поворот від Стефані Маєр, авторки «Сутінків». Землю захоплюють іншопланетні істоти, яких називають Душами: вони вселяються в людські тіла й отримують контроль над життям. Мелані чинить опір навіть після того, як у її тіло вселяють Мандрівницю. Тепер в одному тілі живуть дві свідомості, які спочатку не хочуть миритися одна з одною, а далі стає ще складніше: Мелані кохає Джареда, Мандрівниця закохується в Ієна. Поступово обидві починають захищати людей, хоча спершу мали різні погляди на те, що відбувається. Від «Сутінків» тут залишається знайома для Маєр тема небезпечного кохання та почуттів, яким заважають обставини, — просто вампірів замінили іншопланетні істоти.

«Прекрасні створіння» (2013) перевертає саму формулу. Ітан живе в маленькому містечку Гетлін і щоночі бачить у снах одну й ту саму дівчину, яка невдовзі несподівано з'являється в його школі. Вона не схожа на місцевих підлітків і майже одразу стає об'єктом пліток. Ітан швидко дізнається, що дівчина має магічні здібності, а її родина пов'язана з надприродним світом; над нею нависає шістнадцятиріччя, після якого вона має дізнатися, якою стане її природа. Якщо в «Сутінках» звичайна дівчина закохується у вампіра, то тут звичайний хлопець зближується з дівчиною, яка приховує магічні здібності.

Усі чотири історії різні за героями, але тримаються на одному: кохання тут завжди натрапляє на перешкоду, яку неможливо прибрати простим поясненням. Саме ця неможливість і робить підліткове фентезі тих років таким упізнаваним — і саме тому до нього досі хочеться повертатися.