«ДАУ» у Венеції: «Срібний лев» для Хржановського попри протест Києва

«Срібний лев» за найкращу режисуру на Венеційському кінофестивалі дістався Іллі Хржановському за фільм «ДАУ». Це рішення журі ухвалило 12 вересня — через кілька тижнів після того, як МЗС, Мінкульт і посольство України в Італії виступили зі спільною заявою щодо участі стрічки в конкурсній програмі.

Звернення з'явилося 17 серпня. Українська сторона просила виключити «ДАУ» з конкурсу, окремо наголошуючи на повазі до кураторської незалежності фестивалю, і закликала міжнародні культурні інституції не вважати проєкти, пов'язані з Кремлем, політично нейтральними.

Головні претензії стосувалися фінансування. Одним із джерел грошей для «ДАУ» був російський олігарх Сергій Адоньєв, який перебуває під санкціями України та США. У Києві звертали увагу й на російське громадянство диригента Теодора Курентзіса, яке, за даними відомств, він отримав указом Владіміра Путіна, та на підтримку його кар'єри підсанкційними російськими державними банками. Ще один аргумент — місто, де відбувався харківський експеримент, щодня потерпає від російських обстрілів, а у фільмі воно фактично розчиняється в узагальненій радянській декорації.

Уже 18 серпня Венеційська бієнале ці претензії відкинула. Організатори наголосили, що «ДАУ» — німецька продукція за участю Франції та Швеції, що співпраця з Адоньєвим завершилася ще 2019 року, а сам Хржановський не має російського громадянства й займає антивоєнну позицію. У Венеції нагадали також, що 2023 року режисер разом із Михайлом Зигарем заснував організацію XY, яку Генеральна прокуратура Росії згодом оголосила «небажаною». Художній директор фестивалю Альберто Барбера назвав критику «наклепницькою кампанією» проти стрічки, яку, за його словами, багато критиків навіть не переглянули.

Окремо в цій дискусії постала робота Хржановського в Україні: у 2019–2023 роках він був художнім керівником Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» у Києві — проєкту, який фінансували пов'язані з Кремлем російські бізнесмени.

Під час церемонії Хржановський присвятив свою відзнаку Харкову та українцям.

Головну нагороду фестивалю — «Золотого лева» — отримала стрічка Woman Unknown («Невідома жінка») дансько-єгипетської режисерки Май ель-Тухі. Це післявоєнна драма про жінку, якій у звільненій від нацистської окупації Данії загрожує викриття зв'язку з німецьким солдатом.

Україну у Венеції цього року представляла стрічка «Тиша» Павла Шпегуна в паралельній програмі Orizzonti Short Films. А «Камуфляж» українського режисера Микити Гібаленка представляв Німеччину в програмі Giornate degli Autori.

Історія «ДАУ» — це історія про те, як мистецький жест, задуманий як тотальний експеримент, зрештою міряється не своєю формою, а тим, хто його оплатив і чиїм іменем він промовляє. Фестивальний зал аплодував режисурі, тоді як поза ним тривала суперечка про межі нейтральності — і про те, чи існує взагалі культурний проєкт, який можна вийняти з політичного контексту, в якому він народився.